Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітрець

Вітрець, -терця, м. Ум. отъ вітер.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРЕЦЬ"
Гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Могил. 117. Двері гримли серед хати. Федьк. І. 114. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. АД. І. 217. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. Шевч. 574.. Три дні грімали самопали. К. ЧР. 105. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. МВ. ІІ. III. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. Рудч. Ск. II. 131. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. МВ. І. 26. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Рудч. Ск. І. 23. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає. ЗОЮР. І. 18.
Куролап, -па, м. = курокрад.
Приповедінка, -ки, ж. = приповідка. У нас така приповедінка: де парубок, там і дівка. Ном. № 8736.
Природа, -ди, ж. 1) Природа. 2) Прирожденныя способности. Природу тяжко одмінити. Ном. № 3208. У мене до цього діла природи нема. Хорол. у. Слов. Д. Эварн. 3) = природжіння. Драг. 101.
П'ятаччя, -чя, с. соб. Пятаки. Г. Барв. 65. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики (давали). Мкр. Н. 4.
Стернити, -ню́, -ни́ш, гл. Управлять рулемъ.
Цвічений, -а, -е. 1) Расцвѣтшій. Ой у лузі калинонька не цвіченая. Мил. Св. 7. Дала мені вона цвіченої рожі, а барвінок не цвічений. Канев. у. 2) Обученный, вышколенный.
Чапула, -ли, ж. = чаполоть. ЗЮЗО. І. 125, 176.
Чеплятися, -ля́юся, -єшся, гл. Цѣпляться. Чуб. І. 59. Довгою косою за гілля чепляється. МВ. ІІ. 65.
Шкареберть I нар. = шкереберть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.