Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітрець

Вітрець, -терця, м. Ум. отъ вітер.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРЕЦЬ"
Мере́ндзати, -джу, -джиш, гл. Пережевывать, отрыгать жвачку. Угор. Віл мерендже. Вх. Зн. 35.
Натравка, -ки, ж. Полка въ кремневомъ ружьѣ.  
Осміхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = усміхнутися. Жінка глянула на чоловіка, осміхнулась. Рудч. Ск. II. 128.
Підкозобель, -бля, м. зоол. Cobitis taenia. Вх. Уг. 259.
Підчісувати, -сую, -єш, сов. в. підчеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Зачесывать, зачесать вверхъ.
Повабити, -блю, -биш, гл. Привлечь, прельстить; поманить.
Смирятися, -ряюся, -єшся, сов. в. смири́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Смиряться, присмирѣть. Смирився паче вовка. Ном. № 2460.
Тютьки нар. Въ выраж.: і не тютьки. И не догадывается, и не замѣчаетъ. Старий Кульбашний і не тютьки, що ззаду робиться. О. 1861. X. 23.
Усуджувати, -джую, -єш, сов. в. усуди́ти, -джу, -диш, гл. Присуждать, присудить. Усудити кому кару. Вх. Лем. 401.
Шипкати, -каю, -єш, гл. О птицахъ: хрипло кричать, чирикать. Ґотур шипкає. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.