Грива́тий, -а, -е. Длинногривый. Кінь гриватий. 2) Переносно: длинноволосый.
Долото́, -та́, с. Долото. Ув умілого і долото рибу ловить. Довбав долотом на дриветні. Покочу я долото, всі дівочки в болото. Ум. долітце́.
Кардинал, -ла, м. Кардиналъ. Як тая Ченчіо колись убили батька — кардинала.
Навколі́нці нар. = навколішки.
Озеро, -ра, с. Озеро. Хай тобі риба й озеро. Ум. озерце, озеречко.
Поночі нар.
1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Поночі ходиш, що вже ся темніє.
2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать.
Причет, -та и -ту, м.
1) Причтъ. Причет в підрясниках ходить, то панотці мусять ходить в рясі.
2) Свита, лица, сопровождающія кого. Увесь весільний причет молодого рушає до молодої, співаючи.
3) причет, -ту. Причастіе къ дѣлу, участіе въ дѣлѣ. Став він мені признаватись про ті смушки, що покрадено у жида, а я й питаю: «Хиба й ти в тім причеті?» — А він і каже: «Нас три бую».
Прямцем нар.
1) Напрямикъ. Прямцем до пекла. Не спитавшись броду, не сунься прямцем у воду.
2) — поставити. Поставить вертикально. щоб тебе прямцем поставило. Пусть съ тобою сдѣлается столбнякъ (брань).
Сардачина, -ни, ж. То-же что и сардак, но плоховатый Хоть латана сардачина, — люде поважають.
Чупкар, -ра, м. Дубоносъ, Coecothraustes vulgaris.