Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітрянка

Вітрянка, -ки, ж. Вѣтренница. Конст. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРЯНКА"
Видавлювати, -люю, -єш, сов. в. видавити, -влю, -виш, гл. 1) Выдавливать, выдавить, выжимать, выжать. Він видавить з тебе олію. Котл. Ен. І. 29. 2) Давить, передавить. Сучого сина звірюка половину кролів видавив. Рудч. Ск. II. 12. 3) Оттискивать, оттиснуть.
Здорожі́ти, -жі́ю, -єш, гл. Вздорожать. Вх. Уг. 241.
Зотривати, -ва́ю, -єш, гл. Подождать. За ворітьми я ще довгенько зостривала. МВ. ІІ. 105.
Ней нар. = най. Ней іде, ней іде, ней ся забанує. Гол. І. 337.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Порадливий, -а, -е. Дающій совѣтъ. Ой ти мати та порадлива, на що ж ти мене порадила, порадила та й не оженила. Н. п.
Потрудитися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Потрудиться. 2) Богу потрудитися. Проболѣть. Борз. у.
Реготливий, -а, -е. Смѣшливый, хохотливый. Послухавши дівочого реготливого шепотання. Мир. Пов. І. 137.
Сліт, -ту, м. = слота. Вх. Лем. 467.
Чоп, -па, м. Рыба Lucioperca volgensis. Браун. 22.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТРЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.