Дарома́ нар. = Дарма. А ясно, ясно — дарома, що ніч.
Запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Начать пастись. Як розійдеться (отара) так, що одна одній не мішає пастись, то вівці і запасуться на місці.
Заста́ва, -ви, ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Положившії нову свиту і кожух в заставі. 2) Застава, пограничная стража. А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв. Застави хоть стояли, та не густо, сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що. Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали. 3) Хоругвь. Зійди, Господи, з неба, бо нам тя ту треба — заставу вишивати. 4) за́става. Ловушка для лѣсного звѣря. Ум. заста́вонька. Не веліла мати заставоньки брати.
Золінний, -а, -е. Относящійся къ бученію.
Мучи́тель, -ля, м. Истязатель, мучитель. Пан передав його мучителям.
Неясно нар. Неясно, темно.
Свобода, -ди, ж. Свобода. Чи треба там непогоди, де єсть щастя і свобода.
Скорохват, -та, м. Человѣкъ, быстро за все берущійся.
Туралий, -а, -е. Обращающій вниманіе, осмотрительный. Лесьо молоденький, на те не туралий.
Шваєчка, -ки, ж. Ум. отъ швайка.
