Капраль, -ля, м. Капралъ. Позволь, позволь, пане капраль, на мед, вино пойти. Ум. капралик. Чого би ми, капралики, від вас утікали?
Навспра́вжки, навспра́жки, навспра́жнє, нар. Дѣйствительно, подлинно, въ самомъ дѣлѣ. Сестру Дідона мала Ганну, навсправжки дівку хоч куди.
Острога, -ги, ж.
1) Шпора. Звонять коні копитами, а вояки острогами. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями.
3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Пасемистий, -а, -е. Полосатый.
Пасман, -ну, м. Полоса. У пасмани. Въ полосы (о матеріи).
Пічкатий, -а, -е. Объ овцѣ: съ пічкою на ухѣ. Cм. пічка.
Поперечісуватися, -суємося, -єтеся, гл. Перечесаться (о многихъ).
Поприщитися, -щуся, -щишся, гл. Покрыться прыщами. Щоб тобі поприщилось!
Припорядити, -джу́, -ди́ш, гл. Принарядить; украсить; привести въ порядокъ.
Скотина, -ни, ж. = скот. Ой вечером та долиною ішов пастух з скотиною. Ум. скотинка, скоти́ночка.
