Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірьовка

Вірьовка, -ки, ж. Веревка. Погуляв, як собака на вірьовці. Ном. № 12991. Ум. вірьовочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРЬОВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРЬОВКА"
Витворний, -а, -е. Капризный, шалунъ.
Дойни́к, -ку́, м. = дойняк. Гол.
До́ма I, -ми, ж. = дім. Своя дома. Рк. Левиц. Занесеш до моєї доми. Грин. II. 81. Прийшов.... до своєї доми. Грин. ІІІ. 369.
Захолітатыся, -таюся, -єшся, гл. Заколебаться, зашататься. Желех.
Крик, -ку, м. Крикъ. Не мала баба клопоту та купила порося: порося у квік, а ваба у крик. Ном. № 10058. Як ось: трус, галас, крик! Гул.-Арт. криком кричати. Громко кричать. Крипом кричала: пробі ратуйте!
Мі́рчий, -чого, м. 1) Землемѣръ, межевщикъ. Радом. у. 2) Пріемщикъ сукна на водяной сукновальнѣ. Вас. 173.
Міху́р, -ря́, м. Волдырь, водяной пузырь отъ обжога и пр. Камен. у. Ум. міхурець.
Нишкавка, -ки, ж. Проныра, пролаза.
Розморщувати, -щую, -єш, сов. в. розмо́рщити, -щу, -щиш, гл. Разморщивать, разморщить, разглаживать, разгладить морщины. А Бескид розморщив чоло, підніс брови. О. 1862. І. 109.
Ускромадити, -джу, -диш, гл. Немного наскрести.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРЬОВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.