Волочебник, -ка, м. Ходящій съ поздравленіями по домамъ на св. недѣлѣ. Ум. волочебничок. Ой ішли брели добрі молодці волочебнички.
За́жив, -ву, м. = зажинок 2. Инші думають,.. що в нашій землі мало заживу.
Костирь, -ря́, м.
1) = костирник. Уподобав картовника і костира п'яного, що... в козацьтва вигравав у кості.
2) Раст. Bromus secalinus. L. Ум. кости́ронько. А він шельма костиронько, превеликий п'яниченько.
Настиритися Cм. настирюватися.
Плис, -су, м. Плисъ, бумажный бархатъ.
Позіхати, -ха́ю, -єш, гл.
1) Зѣвать. Протирав очі, позіхав, хрестячи рот за кожним разом.
2) О вѣтрѣ: дуть по временамъ. Утомилась заверюха, де-де позіхає.
Превелебний, -а, -е. Высокопочтенный, высокодостойный, — главнымъ образомъ титулъ духовнаго лица. У Шевченка о козацкой радѣ: Превелебную громаду докупи скликали.
Терличка 1, -ки, ж. Ум. отъ терлиця.
Уговтати, -ся. Cм. уговтувати, -ся.
Чадно нар. Угарно. Як... дуже чадно, то і вмерти можна.
