Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітати

Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. Рудч. Ск. II. 208. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Мет. 330. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. Дума. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. Шевч. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. Ном. № 8757. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТАТИ"
Коханець, -нця, м. Бозлюбленный. Ой хоч ламай, хоч не ламай мизинного пальця, як не було, то й не буде над мене коханця. Н. п.
Мо́ргавка, -ки, ж. Названіе молніи, данное ей цыганомъ (въ анекдотѣ): Моргавко, моргавко, моргни ще! нехай я собі огірочка пуп'яночка знайду. Ном. № 566.
Плахотка, -ки, ж. Ум. отъ плахта.
Помисел, слу, м. Помышленіе. Щоб з нею одружитись... то я того і в помислі не мав. МВ. (КС. 1902. X. 150). Чи нема в його помислу, щоб — нехай Бог боронить — самому собі смерть заподіять. Кв.
Прижовкнути, -кну, -неш, гл. Нѣсколько пожелтѣть.
Приткати Cм. і. притикати.
Сподіванка, -ки, ж. Ожиданіе; надежда. Сподівалась я невісточки, як ластівочки, собі на втіху.... Пішла моя сподіванка слідком за некрутами. МВ. ІІ. 12. Билось наше серце солодкими сподіванками. К. ХП. 14.
Турченя, -няти, м. Турокъ-ребенокъ. Ум. турченятко. Люляй, люляй, турченятко! АД. І. 287.
Увозити, -вожу, -зиш, сов. в. увезти, увезу, -зеш, гл. 1) Ввозить, ввезти, завозить, завезти. Не то кінь, що в болото ввезе, а то що з болота вивезе. Ном. 2) Только сов. в. Провезти. Мене, брата піхотинця, міждо коні беріте, хоч милю увезіте. АД. І. 114.
Хрін, -ну, м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. Ном. № 407. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Н. Вол. у. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! Г. Барв. 301. хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! Ном. № 2138. хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. Котл. Ен. І. 25. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 81).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.