Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітати

Вітати, -таю, -єш, гл. 1) Привѣтствовать. Пан того попа вітає: Ну що, батюшко, як ваш хліб? роспитує. Рудч. Ск. II. 208. 2) Принимать (гостей). Тобою, рибо, гостій вітати, а моїм пером листи писати. Мет. 330. Тогді стали його вітати медом шклянкою і горілки чаркою. Дума. 3) Приглашать. Музику наймає і нерівню титарівну у танець вітає. Шевч. 4) Заходить. Хто вірно кохав, той часто вітає. Ном. № 8757. 5) Витать, носиться. Сам Бог вітав над селом. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТАТИ"
Безп'Ятий, -а, -е. 1) Не имѣющій пятокъ, безпятый. Панич маленький в курточці, безп'ятий. Чуб. І. 19. 2) Употребл. какъ сущ чортъ.
Де́рти, деру́, -ре́ш, гл. 1) Разрывать на части, драть. Так дере одежу що страх. Харьк. у. 2) Сдирать, срывать. З одного вола двох шкур не деруть. Ном. № 7472. 3) Грабить. Гайдамаки дерли народ років, може, з десять, аж мандебурія стала. ЗОЮР. 135. 4) Требовать лишнее; брать взятки. У поліції деруть і тепер так, як дерли і перше. 5) Драть, царапать. Проханий кусок горло дере. Ном. 6) Де́рти горобці́в, ластовеня́т и пр. Разорять гнѣзда воробьевъ, ласточекъ и пр. А ти б хотів, щоб інститутки горобців дерли та учились мужичих казок? Левиц. Пов. 151. 7) Де́рти го́рло. Сильно кричать. 8) Де́рти крупи́. а) Превращать зерно въ крупу посредствомъ жернововъ. б) Рождественская игра. О. 1862. IV. 87. 9) Дерка́ч дере́. Коростель кричитъ. 10) Де́рти о́чі. Лѣзть въ глаза. Як сниться хто з померших, то треба на часточку дати, щоб очей не дерло. Ном. № 287. 11) Де́рти пі́р'я. Обрывать бородки перьевъ. Усю зіму пір'я дерла — так надокучило, за те подушки м'які будуть. Васильк. у. 12) Обдирать кору деревьевъ. Лика дерти. Ой як підемо у щирі бори да берестоньку дерти. Мет. 466. 13) Де́рти го́лову. Задирать, поднимать голову. (Кінь) дере вгору головоньку. Н. п. 14)во́вну. Чесать шерсть щеткой съ проволочными крючками. Вас. 152. 15)мур. Приходить въ отчаяніе. Мати мур дере, в землю вбивається: «Утопила я й твою, й свою головоньку». Г. Барв. 264. 16) Бѣжать сильно. Я берегом деру. Г. Барв. 314.
Звіри́ний, -а, -е. Звѣриный. Не наділив його умом звіриним. К. Іов. 89.
Мона́хиня, -ні, ж. = черниця.
Острахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Испугаться. Він устав, немов острахнувсь, щоб вона до його не зближилася. МВ. (О. 1862. І. 87). Так огнем і паше... Старші ж брати острахнулись, а Іван-царевич пішов. Мнж. 19. Як острахнеться звір у полі, то зрадується гость у дорозі. Мет. 184.
Пильга, -ги, ж. У кожевниковъ: снарядъ для прикрѣпленія выдѣлываемой кожи. Сумск. у.
Покришечка, -ки, ж. Ум. отъ покришка.
Руб II, -бля, м. = II. Рубель. У людей шаг скаче, а в скупого руб плаче. Ном. № 4668. Не май сто рублів, а май сто друзів. Ном. № 9512. Ум. рублик.
Свисовути, -ну, -неш, гл. Съ силой свиснуть. А він як свисоне! Новомоск. у. (Залюб.).
Справність, -ности, ж. Исправность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.