Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітрів

Вітрів, -рова, -ве Принадлежащій вѣтру. Чуб. II. 15. Жене, як вітрів батько. Ном.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРІВ"
Гірчичний, -а, -е. Горчичный.
Жвакува́ння, -ня, с. Глоданіе.
Капелечка, -ки, ж. Ум. отъ капля.
Коська, -ки, ж. дѣтск. = кося.
Підродити, -джу́, -диш, гл. Уродить, родить. Не літо ніщо не підродило.
Підстругати Cм. підстругувати.
Повикурювати, -рюю, -єш, гл. Выкурить (во множествѣ). Котрому козакові повні сакви жінка тютюну напхала... то все те повикурували. ЗОЮР. І. 290.
Сліпець, -нця, м. Слѣпецъ. Присягались сліпці, що своїми очима бачили. Ном. № 6849. сліпці сватають. Дремота одолѣваетъ. Звениг. у. 2) = сліпак 2. Вх. Пч. II. 16. 3) Родъ дѣтской игры. КС. 1891. V. 207.
Судорга, -ги, ж. Судорога. Хто бреше, того нехай судорга зомкне. Ном. № 6978.
Тягельце, -ця, с. Ум. отъ тягло.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТРІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.