Безосяжний, -а, -е. Необъятный (отъ глагола сягати).
Вимовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вимовити, -влю, -виш, гл.
1) Выговаривать, выговорить, произносить, произнести. Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом. Мила ж йому у погоню з плачем вимовляє: вернись, милий, голубчику, вернися додому.
2) Выговаривать, выговорить, обусловливать, обусловить. Я умовився за 20 рублів грошей, та ще вимовив собі кожух та чоботи.
3) Укорять, укорить, дѣлать, сдѣлать выговоръ.
Змінятися II, -ня́юся, -єшся, сов. в. змінитися, -нюся, -нишся, гл. Измѣняться, измѣниться, перемѣняться, перемѣниться. Чого ж ти, синочку, з личенька змінився? Ой час мене заміж дати, бо голос змінився.
Ксьондз, -за, м. Католическій священникъ. В страшно-судную неділю ксьондз казання говорив.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня.
Пообполювати, -люю, -єш, гл. Ополоть (во множествѣ). Малину вже пообполювала.
Солодшати, -шаю, -єш, гл. Становиться слаже.
Спарити, -рю, -риш, гл. 1) Обжечь, обварить, обдать кипяткомъ. Як би го окропом спарив. 2) — шию. Натереть рабочей скотинѣ шею, напр. ярмомъ. 3) Отколотить. А ти моїх орендарів нагайкою спарив.
Табачник, -ка, м. Нюхающій табакъ, приготовляющій или продающій его.
Токмитися, -млюся, -мишся, гл. Условливаться, соглашаться, договариваться.
