Грюк IІ, -ку, м. Стукъ, грохоть. Ні стуку, ні грюку.
Дока́зчик, -ка, м. Уличитель. Хоть його і під суд оддадуть, та як доказчиків нема, то так він і надіється, що йому все так і минеться.
За́ківка, -ки, ж. 1) Металлическая оковка конца палки, ке́лефа, топірця́. 2) Cм. коса.
Запіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. запе́рти, -пру́, -ре́ш, гл. 1) Запирать, запереть. Скриплять ворітонька — не можу заперти. людям губа не заперта — равнозн. русскому: На чужой ротокъ не накинешь платокъ. 2) Всаживать, всадить (такъ, что трудно вынуть); затаскивать, затащить куда. Запер таки затичку в пляшку. Як поперли сани, то й не. знаю, куди б заперли, як би люде не зупинили.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Проспатися, -плю́ся, -пи́шся, гл.
1) Проспаться.
2) Выспаться; проснуться. Поки багата проспалась, убога-небога напрялась. Барабаш, гетьман молодий, од сна проспався.
Тосяти, -сяю, -єш, гл. Бить въ ладоши, плескать, забавлять ребенка.
Униз нар. Внизъ. Спускайся з гори тихіше вниз.
Чи́брик, -ка, м. Раст. а) = Чебре́ць. а). б) — ди́кий. Thymus montanus.
Човен, -вна, м. Челнъ, лодка. Пливе човен води повен, а за ним весельце. човник, човниче́нько, човничок, човно́к. Аж на морі човничок біжить, а в човнику батенько сидить. Ой піду я по над береженьком, там плаває милий човниченьком.
