Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віття

Віття, -тя, с. соб. Вѣтви. Долина глибока, а калина висока, аж додолу віття гнеться. Мет. 79.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТТЯ"
Асе́сор, -ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі... Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.
Гнилець, -льця, м. Болѣзнь личинокъ пчелъ; пораженіе ихъ грибкомъ Bacillus Preussi. Драг. 32.
Завиня́тко, -ка, с. Узелокъ, свертокъ. Вештатись по Божому світові із палицею в руках, а завинятком на плечах.
Купчик, -ка, м. Ум. отъ купе́ць.
Наш, -а, -е. Нашъ. Нашим салом та по нашій шкурі. Ном. № 4780. Пішли наші вгору! Ном.
Підсіння, -ня, с. Крыльцо подъ навѣсомъ. Чуб. V. 65. Ідуть вони без вдовине подвір'я, вдовина дочка замітає підсіння. Чуб. V. 1078. Ум. підсіненько, підсіннячко. Красная Марусенько, не виходь раненько на нове підсіненько. Лукаш. 157.
Упова́тися, -ється, гл. безл. Быть надеждѣ. Вповалося Павлу, що зітхне він легш у сім’ї. МВ. (О. 1862. І. 94).
Уподвійні нар. Вдвойнѣ, вдвое. О. 1861. XI. 36.
Харність, -ности, ж. Чистота, опрятность. Желех.
Шкварнути, -ну́, -не́ш, гл. Сдѣлать что либо съ силой: бросить, ударить, грохнуть, блеснуть и пр. Шкварнула блискавка. Мир. ХРВ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.