Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітруватий

Вітруватий, -а, -е. О деревѣ: съ трещинами въ корѣ, проникающими до древесины. Вас. 146.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРУВАТИЙ"
Виселити, -ся. Cм. виселяти, -ся.
Відбатувати Cм. відбатовувати.
Вуглярня, -ні, ж. = вуглярка 2.
Досмика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. досми́кати, -каю, -єш, гл. Додергивать, додергать.
Дя́кон, -на, м. Діаконъ. Морд. (Млр. л. сб. 124).
Копитки, -ків, м. мн. = копитень.
Перепочивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перепочи́ти, -чи́ну, -неш, гл. Отдыхать, отдохнуть немного. Так виїхав, що не дав і коням гаразд перепочити. Св. Л. 45. Перепочину, та й знов поїду.
Солодкість, -кости, ж. Сладость. Желех.
Ткаха, -хи, ж. = ткаля. Чуб. IV. 118.
Штирма нар. Объ ударѣ: пырнувъ, толкнувъ, кольнувъ концемъ (палки и пр.). Він штирма вдарив мене під бороду палицею. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТРУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.