Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віттіля

Віттіля, нар. = відти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТТІЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТТІЛЯ"
Бабусечка, -ки, ж. Ум. отъ бабуся.
Балберочний, -а, -е. Употребл. въ выраж.: балберна или балберочна снасть = балбера. Черном.
Відвалювання, -ня, с. Отваливаніе.
Затоло́чити, -чу, -чиш, гл. Затоптать.
Зловістний, -а, -е. Зловѣщій. Желех.
Кріпенний, -а, -е. 1) Очень крѣпкій. 2) Очень здоровый, сильный. Це дід кріпенний. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Кругосвітній, -я, -є. Всемірный. Дійшовши з прогресом кругосвітньої наукової праці тієї правди... К. ХП. 135.
Маценя́, -ня́ти и мацінча́, -чати, с. Очень маленькій горшокъ. Ум. маценятко.
Поопинятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Очутиться (о многихъ).
Посумувати, -му́ю, -єш, гл. Погоревать, попечалиться. Там ніхто не посумує по твоєї смерти. Рудч. Чп. 234. Посумували чумаки, посумували, може котрий з їх і поплакав трохи — да що вже зробиш. Рудч. Ск. II. 154.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТТІЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.