Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірно

Вірно, нар. 1) Вѣрно, преданно. З ким вірно люблюся, не наговорюся. Хто вірно кохав, той часто вітає. Ном. № 8757. 2) Искренно. Чого, Насте, вірно плачеш? Гол. І. 70.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРНО"
Жада́ння, -ня, с. Желаніе. Коли б Господь спевнив моє жадання і дав мені, чого я сподіваюсь. К. Іов. 13. Прийшла у наш манастирь і зосталася, маючи велике жадання черницею бути. МВ. ІІ. 164.
Заплакну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Всплакнуть. Иноді було й заплакне. Сим. 210.
Засластьо́нитися, -нюся, -нишся, гл. Замаслиться, засалиться.
Зневажний, -а, -е. = зневажливий. Желех.
Лі́зиво, -ва, с. Родъ веревочной лѣстницы съ желѣзнымъ крючкомъ на концѣ, чтобы лазить по деревьямъ (у бортниковъ и пр.). Н. Вол. у.
Порозбріхуватися, -хуємося, -єтеся, гл. То-же, что и розбреха́тися, но во множествѣ.  
Потирач, -ча, м. Помыкающій кѣмъ. Довелося хазяїну мною руки потирати. Ой потирай, потирану, коли тобі довелося, а я буду коритися, коли мені горе няюся. Н. п. (Г. Барв. 275).
Протратити, -чу, -тиш, гл. Протратить, истратить. Молодий син протратив маєток. Єв. Л. XV. 13. Останню копійку протратив. Св. Л. 167.
Рясно нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Чуб. Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Г. Барв. 84. Сади цвіли рясно. Левиц. І. 524. Рясно-рясно плакала. Мир. ХРВ. 406. Ум. рясненько, ряснесенько.
Шкірочка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРНО.
13
TheDarkMax2
2014-10-23 14:20:21
Як би не плювалися сучасні українські "грамарнацисти", а слово вірно у значенні правильно зустрічається вже більше, ніж півстоліття.

5
0
Цитувати
9
kovpack
2013-03-29 20:44:39
abc_boh, #6:
Слово "вірно" (і російською, і українською мовами) має спільний словеяний корінь "ВІРА" (ВЕРА) і релігійне підгрунтя (основу). Але ж в нашій сучасній науці утвердилася "звичка" пояснювати одне українське слово іншим українським і, навіть, іншомовним... Нині на додаткових (других) зразках документів пишуть замість "зразок правильний", "зразок звірений (перевірений), пишуть - "копія вірна"... Хоча, насправді, таке може і має право писати, яка могла первісне джерело навіть не бачити, але довіряє без перевірки - бере (приймає) на віру!
Воно то так, але один нюанс: коли пишуть на документах "копія вірна" (що, власне, таки неправильний варіант) - то зобов'язані звірити копію з оригіналом, тому йдеться тут не про "віру", а про те, що один документ є реальною копією іншого.

2
1
Цитувати
6
abc_boh
2012-04-20 00:26:55
Слово "вірно" (і російською, і українською мовами) має спільний словеяний корінь "ВІРА" (ВЕРА) і релігійне підгрунтя (основу). Але ж в нашій сучасній науці утвердилася "звичка" пояснювати одне українське слово іншим українським і, навіть, іншомовним... Нині на додаткових (других) зразках документів пишуть замість "зразок правильний", "зразок звірений (перевірений), пишуть - "копія вірна"... Хоча, насправді, таке може і має право писати, яка могла первісне джерело навіть не бачити, але довіряє без перевірки - бере (приймає) на віру!

1
3
Цитувати
4
kovpack
2012-02-15 16:07:33
Не втримався, щоб не залишити коментар щодо того, як це слово вживають сьогодні на радіо, телебаченні, а часом і в газетах! Слово "ВІРНО" в українській мові ніколи не мало значення "правильно"! У слова "вірно" є два значення, які подані у Словнику Грінченка, а саме: 1) віддано; 2) щиро. Ніколи не чув ні від своїх дідів чи бабусь, ба навіть від вчителів української мови в ліцеї, що це слово вживається у значенні "правильно". Ніколи не бачив, щоб це слово вживалося в такому значенні в мові авторитетних письменників! Значення "правильно" в слова "вірно" - це калька з російської мови, а запровадили його у вжиток не особливо грамотні російськомовні особи (або ті, хто виріс у російськомовному середовищі), які навряд чи читали колись українські книги справжніх визнаних українських письменників (до таких Ірену Карпу, Кузьму Скрябіна і подібних не зараховую). Ввели в широкий вжиток "сірими масами" це слово завдяки тому, що якийсь "грамотєй" неправильно переклав слово "правильний" в програмній оболонці банкоматів, якими користуються люди щодня, поставивши навпроти слова "неправильно" слово "вірно"(!), а люди, всі як один, перейняли те безглуздя. Складається враження, що коли написали би там слово "стіл", то всі би почали його бездумно вживати зі значенням "правильно". Невже люди настільки забули свою мову та настільки мало читали в житті української літератури?! Тільки з появою СУМ в 11 томах до його реєстру для слова "вірний" ввели додаткове значення "правильний" із поміткою "розмовне"(!), себто таке, яке хтось уживає в повсякденному житті (наприклад, на сході, де рідко чути українську мову, а радше її перекручення). Усім чудово відомо, що цей словник (СУМ) страшенно грішить правильністю своїх тлумачень, бо його "редагували" так, щоб українську мову зробити якомога ближчою російській. Але вчителі української мови повинні знати, що в українській мові слова "вірно" зі значенням "правильно" не існує (так само, як і слова "вірний" зі значенням "правильний" - в нього є тільки схоже значення "істинний", яке стосується віри та релігії). "Вірним" же може бути тільки чоловік дружині, дружина чоловікові, людина своїм переконанням або вірі, собака своєму хазяїну і т.д.! Згодом це значення "закріпили" і в ВТСУМі, який є узагалі жалюгідною подобою словника, бо до його реєстру включили такі слова як "двоїчний" (це мали на увазі ДВІЙКОВУ систему числення(!)) та силу подібної лексики. Сумно, що люди настільки не поважають ні свою мову, ні свою національну приналежність. Їм би тільки розважитися, поспати і поїсти, а в душі - нічого святого. Як ще М.Рильський писав: "Не бійтесь заглядати у словник – / Це пишний сад, а не сумне провалля, / Збирайте, як розумний садівник, / Достиглий овоч у Грінченка й Даля". Раджу робити це усім, кому не байдужа мова дідів-прадідів.

6
50
Цитувати
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.