Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірутник

Вірутник, -ка, м. = вірник. Між ріками Дніпром і Богом турецькі чабани пасли свої отари на ляцькій землі, а вірутники султанські і королівські дуванились спільньою з них десятиною. К. (Правда, 1868, 144).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРУТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРУТНИК"
Гри́бно́ нар. Обильно на грибы. Коли грибно, так і хлібно. Н. посл.
Муха́риця, -ці, ж. Насѣк. Culex pipiens. Шух. I. 23.
Обжирство, -ва, с. Обжорство.
Обчухати, -хаю, -єш, гл. Почесать вездѣ, вокругъ (когда зудитъ, чешется). Сим. 197.
Пом'янути Cм. поминати.
Пообполювати, -люю, -єш, гл. Ополоть (во множествѣ). Малину вже пообполювала. Богодух. у.
Прилаштовувати, -вую, -єш, сов. в. прилаштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Придѣлывать, придѣлать, прилаживать, приладить, пригнать.
Псєнник, -ка, м. = гицель. Шух. І. 73.
Троскіт, -коту, м. 1) Хлестаніе бичомъ. Шейк. 2) Кудахтанье курицъ. Шейк.
Цікавість, -вости, ж. 1) Любопытство. 2) Интересъ. Ти б мені росказав хоч для однієї цікавости. Левиц. Пов. 69.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРУТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.