Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітонька

Вітонька, віточка, -ки, ж. Ум. отъ віта.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТОНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТОНЬКА"
Безмін, -на, м. Безмѣнъ. Безмін да терези. К. ЧР. 71. Ум. безмінчик. Ув. безмінище, безміняка.
Гандель, гандлювання, гендлювати и пр = гендель и пр. О. 1862. І. 71.
Гру́бний 2, -а, -е. Относящійся къ печкѣ, печной. Грубна кагла.
Досо́вдатися, -даюся, -єшся, гл. = досовкатися.
За́бір, -бо́ру, м. 1) Заборъ, забираніе. У забір іти. Идти изъ дому на заработки для отработка неуплаченныхъ податей или забранныхъ впередъ денегъ. Вас. 208. Є такі вбогі, що не спроможуться казенні віддати. Оттож такі йдуть у забор. Голова, бачите, поєднається з яким небудь паном, котрому треба косарів або женців, записує тих, що не заплатили податей та й висилає їх з села на роботу. О. 1861. XI. 111. 2) Вышивки на концахъ пере́мітки. Kolb. І. 38. Шух. І. 132, 160.
Накопа́тися, -па́юся, -єшся, гл. 1) Накопаться. Накопався я сьогодня на вгороді грядок, — аж спина болить. 2) Навязаться, придраться. Я й не хотів іти туди, так вона накопалась: іди та й іди! Екатер. у. Старшина на мене накопався, щоб мене струтити з місця. Уман. у.
Пачосній, -я, -є. Сдѣланный изъ оческовъ. Полов'яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не нагота. Ном. № 5355.
Побиван, -на, м. Названіе сказочнаго героя, будто бы всѣхъ побѣждающаго. Мнж. 90.
Повивчати, -ча́ю, -єш, гл. Выучить, научить (многое, многихъ). Повивчала сама всіх пісень. Харьк.
Хода, -ди, ж. 1) Шагъ, ходъ. Як іти доброю ходою, то воно й недалеко здається. Кобел. у. Ішов він.... тихою ходою. Мир. ХРВ. 8. Ідуть собі за ним тихенькою ходою. Грин. II. 292. їхати ходою. Ѣхать шагомъ. Замовк, зажурився, поїхав ходою. Шевч. 176. 2) Походка, поступь. Старости гукнули: «а подай нам, дівонько, води, побачимо твоєї ходи». Г. Барв. 257. Гарна у коня хода. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТОНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.