Викохувати, -хую, -єш, сов. в. викохати, -хаю, -єш, гл.
1) Взлелѣивать, взлелѣять, воспитывать, воспитать. Викохав дитину в добрую годину. Викохав я дівчиноньку людям, не собі. Викохала, випестила, та й обоє покинули. Викохала свою дівочу красу.
2) Выращивать, выростить (животное, растеніе). Хто ж викохав таку гнучку в степу погибати?
Відряжати, -жаю, -єш, сов. в. відрядити, -джу, -диш, гл. = виряжати, вирядити. Поставили йому хату й відрядили і нічого не дали. Вхопила Ганна свою новішу свитину, побігла до шинкарки, заставила за карбованця і одрядила жида, що привіз сина. Пошлю послів десятків з п'ять і мушу дари одрядити.
Гультяї́ще, -ща, м. Ув. отъ гультяй.
Запої́ти, -пою́, -їш, гл. Упоить.
Оксамит, -ту, м. 1) Бархатъ. Чорним оксамитом руки вкрила. У золоті, в оксамиті мов та квіточка укрита, росла я, росла. 2) Раст. Aquilegia vulgaris L. 3) — коштовий. Раст. Thaliatrum strictum Andrz.
Підсипатися, -паюся, -єшся, сов. в. підсипатися, -плюся, -лешся, гл. Подольщаться, подольститься, заискивать, разсыпаться мелкимъ бѣсомъ. Уже мене давно не любиш, а тілько п'яний і голубиш, одсунься геть, не підсипайсь! Ой до мене губерець підсипавсь і любови добивавсь, добивавсь.
Пляскати, -каю, -єш, гл. = плескати.
Позатісувати, -сую, -єш, гл. Затесать (во множествѣ). Уже кілля позатісував.
Уздріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. уздрітися, -рюся, -ришся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми ходимо обоє з чоловіком на роботу, та як уздримося вночі, прийшовши з робити, та знов уночі й розійдємося на роботу. 2) Казаться, показаться, представиться. Мені уздрівся Федька Дирва. Уздрілось йому. Уздрівається йому, наче то вовк, аж воно собака.
Ухитруватися, -руюся, -єшся, гл. Ухитриться. Дякуй своїй матері, що так мудро вхитрувалася.
