Дові́льно нар. 1) Всѣмъ доступно для пользованія. 2) Въ достаточномъ количествѣ. Тут таки й на землю довільніш, та й хлопцям буде кращий заробіток. 3) Произвольно. Він поводиться собі довільно, — як заманеться йому.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.
Злітки, -ків, мн. на злітки оддавати (теля́та). Отдавать телятъ на выкормку, на четыре года.
Зляганий, -а, -е. Слегшійся. Як зляганий сніг, то вітер не вдере.
Купанка, -ки, ж. Купанье. Пісчане дно світилося й жовтіло. Те місце дуже гарне було для купанки.
Либе́рія, -рії, ж. = ліберія.
Прирамки мн. Двойныя плечи въ мужской рубашкѣ.
Склеїти, -ся. Cм. склювати, -ся.
Толокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) землѣ: быть подъ паромъ. Два рази ореться, а третій толокує. 2) Работать толокою.
Фляшчина, -ни, ж. = фляшка, фляшечка.
