Вечеря, -рі, ж. Ужинъ. Надіявся дід на обід, та без вечері ліг спати. вечерю вечеряти. Ѣсть ужинъ, ужинать. Ой годі, годі сивим конем грати; ходи до мене вечерю вечеряти. вечерю посилати, носити. Въ канунъ Рождества, послѣ обрядоваго ужина, посылаютъ вечерю (кутю, озварь и пр.) родителямъ, кумамъ, крестному отцу или матери, священнику и пр.: носять ее, обыкновенно дѣти, завязанную въ платокъ или полотенце; тѣ, кому ее приносять, лишь отвѣдаютъ ее и возвращаютъ (для дальнѣйшихъ посѣщеній), подаривъ что либо принесшему. Ум. вечере[о]нька. Нам вечеронька не мила: широкая нивонька втомила.
Ковалівна, -ни, ж. Дочь кузнеца. Оце ж тобі, ковалівно,... опівночне обнімання.
Короваєць, -вайця, м.
1) = коровай. Благослови, Боженьку, короваєць місити!
2) Блинъ изъ пшенной муки.
Культивувати, -вую, -єш, гл. Культивировать.
Наба́ки́рь нар. Набекрень. Браво сидів, закинувши набакир смушеву шапку. Взяв набакирь писарь шапку.
Приймачисько, -ка, м. = приймачище. Забув приймак-приймачисько хліба й соли взяти.
Секундувати, -ду́ю, -єш, гл. Помогать. Най му пан Біг секундує.
Угоноба, -би, ж. Удовольствіе, удовлетвореніе. Змалював.... на вгонобу лінивому до історичнього досліду розуму.
Химородити, -джу, -диш, гл.
1) Причудничать.
2) Колдовать. Він ледачий химороду химородить.
Хуторянка, -ки, ж. Живущая на хуторі. Я завидую найбіднішій хуторянці. Ум. хуторяночка.
