Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віспарь

Віспарь, -ря, м. Оспопрививатель. Полт. г. Екат. г.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСПАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСПАРЬ"
Відомо нар. Извѣстно.
Закре́па, -пи, об. Крѣпышъ. Там діти закрепи, хоч якого коня, то вдерже, а лоб йому як у вола. Лебед. у.
Зани́в, -ву, м. То-же, что и толока (пастбище для скота), но находящаяся за полями. Вх. Зн. 19.
Крицяний, -а́, -е́ = крицевий. Шух. І. 192. Похмуро дивит в крицяну рушницю. Федьк. І. 19.
На́видіти I, -джу, -диш, гл. Любить. Він навидить цю дівчину. Борз. у. Вони мого дуже навиділи зроду. Федьк.
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Перекидатися, -даюся, -єшся, сов. в. переки́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Перебрасываться, переброситься, перекидываться, перекинуться. Кину через тин камінь, а він і не перекинувся, по сей бік упав. 2) Опрокидываться, опрокинуться. Човен перекинувся. 3) Перекидываться, перекинуться, кувыркаться, перекувыркнуться. Дівча гуляє на приспі і Рябко перекидається перед ним. Г. Барв. 214. 4) Переходить, перейти (на чью сторону). Од своїх одкинувся, до чужих перекинувся. Перекинулись до поляків такі українські велетні, як Жовковські, Ходкевичі. Морд. II. 7. 5) Переправляться, переправиться, переѣхать. Дайте нам човна, ми тільки перекинемось на той бік. Не забаришся через жита перекинуться. 6) Смѣняться, смѣниться, перебывать. По Хмельницькому уже три гетьмани перекинулось. 7) Превращаться, превратиться во что, оборотиться. Ото змій перекинувся голкою. Рудч. Ск. І. 122. Чорт перекинувсь чоловіком. Мнж. 128. Багатирь... перекинувсь мухою. Рудк. Ск. II. 93. 8) Перемѣнять, перемѣнить (одежду). Спідничина та одним одна і в свято нічим перекинутись. Черниг. у.
Поночі нар. 1) Впотьмахъ. Святий та божий! свічки поїв, а поночі сидить. Ном. № 176. Поночі ходиш, що вже ся темніє. Чуб. V. 69. 2) Темно. Та й поночі! Не вздриш нічогісінько, хоч око виколи. Кобел. у. На вечір сонце повернуло, поночі йти, — буду коло вас ночувать. Рудч. Ск. І. 211.
Сухозлотий, сухозло́тний, -а, -е. 1) Галунный, мишурный. Сухозлотий поясочок. МУЕ. ІІІ. 131. Сухозлотний пояс. Любечъ. 2) Сусальный.
Чубити, -блю, -биш, гл. Драть за волосы. Хто кого любить, той того чубить. Ном. № 3381. Синки в ледащо пустилися, пішли в нінащо, а послі чубили батьків. Котл. Ен. ІІІ. 43.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІСПАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.