Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітистий

Вітистий, -а, -е. Вѣтвистый. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТИСТИЙ"
Гусля́р, -ра́, м. Играющій на гусляхъ, гусляръ.
За́здрощі, -щей и -щів ж., мн. Зависть, завистливость. Ком. І. 54. Що вже сестри з заздрощів не вигадували на меншу, а царевич з нею одружився. Стор. І. 70.
Кигитка, -ки, ж. Чайка. Желех.
На-про́весні, нар. Въ началѣ весны.
Одідичити, -чу, -чиш, гл. Получить въ наслѣдство, унаслѣдовать.
Позаневолювати, -люю, -єш, гл. Лишить свободы (многихъ).
Посторонок, -нка, м. Постромка. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ном. № 4091. В коляску запрягли дванадцятеро коней, по парі впростяж, перевивши хомути і посторонки стьожками. Стор. Ум. посторо́ночок.
Репчин, -ну, м. Раст. Raphanistrum arvense L. Вх. Уг. 265.
Римарчук, -ка, м. 1) Сынъ шорника. 2) Подмастерій у шорника.
Щедрівчаний, -а, -е. Къ щедрівкам относящійся. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.