Закуві́кати, -каю, -єш, гл. 1) О свиньѣ: закричать, завизжать. Сів (вовк) на свиню, прибіга в село; вона як закувіка — аж вовк перелякавсь. 2) О совѣ: закричать. На чиї хижі кувік (сова) заковіче, того до гробу кліче.
Звича́єк, -чайка, звичає́чок, -чка, м. Ум. отъ звичай.
Ймовірний, ймя́ти и пр.. Cм. імати, імовірний и пр.
Наздрі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Замѣтить, усмотрѣть. 2) Заглянуть. Не можна і в хату наздріти.
Неґура, -ри, ж. Густой туманъ въ горахъ. Ранки в полонинах звичайно дуже гарні, але холодні, часто застає неґура — налягає по горах така мрака, що не видно на десять кроків перед собою, а як мрака осідає, то показуються лише найвисші шпилі гір, а під ногами уповите усе немов у сивім морі... вітер зачне колисати тим сивим морем.
Подовжити, -жу, -жи́ш, гл. Удлинить.
Попразен, -на, м. Второй день послѣ праздника, отданіе праздника. Чого тобі... на оті прокляті досвітки, на празники та попразени ходить.
Ринва, -ви, ж. 1) Водосточная труба. Ой стану я під ринвою, з ринви вода ллється. з дощу та під ринву. Изъ огня да въ полымя. 2) Въ водяной мельницѣ: сбитый изъ досокъ желобъ, по которому вода изъ лотоків течетъ на колесо. яло́ва, пуста ри́нва. Желобъ, по которому спускаютъ излишнюю воду. Ум. риновка.
Сутемрявий, -а, -е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат.
Тришия Въ выраж.: у тришия гнати — въ шею гнать. Тільки цап стрибне у панський сад, на шиї дзвін дзень-дзень! народ заворушився, і гостя в тришия в кошару мусять гнать.
