Ганьбувати, -бу́ю, -єш, гл.
1) = ганити, ганьбити. Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна.
2) — ким. Браковать, порочить, презирать. Дівка ганьбує ним. Да чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш?
3) Жить безчестно. Судив мені Бог та й п'яниченьку мужа, що він п'є і ганьбує, та ще й дома не ночує.
Дова́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. довари́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Довариваться, довариться. Довариться сироті в животі.
Одинадцять, -ти числ. Одинадцать. Було вас (биших) одинадцять, а бех дванадцятий. Сповістили про все се одинадцятьох.
Отрухнути, -ну, -неш, гл. Потерять присутствіе духа? лишиться силъ? Убігла вдруге бліда така і як риба в'яла, що аж я її сама стала розважати: чого ти така? Мов отрухла.
Позалучати, -ча́ю, -єш, гл.
1) Завербовать (многихъ).
2) Загнать (многихъ домашнихъ животныхъ).
Полотенко, -ка, с.
1) Ум. отъ полотно.
2) Полотно для сита. В'язка личаних полотенків на решета.
3) = полотенце 3.
Понастачати, -ча́ю, -єш, гл. Доставить, приготовить (во множествѣ).
Потопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Утонуть. Розбила буря їх корабель і усі люде потопились. Ой брат сестру через море вів, сестра потопилась, брат переплив.
Почта, -ти и пр = пошта и пр.
Цвірінькнути, -кну, -неш, гл.
1) Чирикнуть.
2) Болтнуть, сболтнуть. Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять. Щоб нігде а ні цвірінькнула про цю оказію.
