Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віск

Віск, воску, м. Воскъ. Зсукали свічку з ярого воску. Н. п. Ум. вощок, вощечок. Грин. ІІІ. 8. Сим. 221.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІСК"
Зама́зка, -ки, ж. Замазка.
Захоп, -пу, м. Захватъ.
Карда, -ди, ж. Желѣзная щетка, которою расчесываютъ шерсть или лень.
Лути́на, -ни, ж. 1) Лубъ. Желех. 2) Прутъ. Угор.
Наздава́ти, -даю́, -є́ш, гл. Надавать, надарить.
Огнепальний, -а, -е. Горючій. Огнепальна купина. Левиц. І. 289.
Повирячувати, -чуємо, -єте, гл.о́чі. Вытаращить глаза (о многихъ). Ну чого очі повирячували? Яке тут диво? Харьк. у.
Премудрість, -рости, ж. Премудрость. Чи ти стягнув до себе всю премудрість? К. Іов. 32.
Пружинуватий, -а, -е. Упругій. Волч. у.
Хрипіти, -плю, -пиш, гл. Хрипѣть. Хрипить у грудях, не буть мені в людях. Ном. № 13960.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.