Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння.
Випрягати, -гаю, -єш, сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Як погано орати, то лучче випрягати.
Десятолі́тній, -я, -є. Десятилѣтній. Збагатилось (козацтво) за десятолітню війну з ляхами.
Кошениця, -ці, ж. = кошаниця. Три копиці кошениці. Ну, каже кінь, пусти мене... на три зорі, ни пшеницю, на зелену кошеницю.
Кривуля, -лі, ж. 1) Всякая кривая, ломанная, зигзагообразная линія или полоска. Въ орнаментѣ (вышивки, раскраска посуды, рѣзьба по дереву и металлу и пр.) кривуля (чаще: кривулька) — зигзагъ простой или составленный изъ кружечковъ и пр. Любила таки їх (миски) показувать.... І білу велику, на вінцях хрещики, по боках пружки, і червону, що паски святять, з кривульками і з зеленими голубами на дні. Чумак у дорозі вирізує (на ярмі) складаним ножем то доріжки, то кривульки, то зубчики. 2) Каракуля, плохо написанная буква. Хоть би великою кривулею, аби було слово написане. Стулити ту кривулю, — виходить слово. 3) Кривой кусокъ дерева, — напр., употребляющійся для полоза и пр. Въ загадкѣ кривулечкою названа ложка: Чотирі чотиречки та п'ятий Макаречко несуть кривулечку через тин та в вуличку. 4) Въ токарномъ станкѣ: искривленный кусокъ древеснаго ствола, на который опирается лѣвая рука работающаго. . Ум. кривулька, кривулечка, кривульця. заєць робит кривульки або кривульці — бѣжитъ зигзагами. Ув. кривуля́ка.
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок.
Потраплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. потравитися, -плюся, -пишся, гл. Попадать, попасть, попасться. Доставай, що в руку потрапиться. Він у городі був да потрапився й до його.
Похваткий, -а́, -е́ Скорый, быстрый. Похваткий кінь.
Тупорилий, -а, -е. Тупорылый, имѣющій тупое рыло; глупый. Тупорилі віршомази.
Шостак, -ка, м.
1) Имѣющій шесть пальцевъ на рукѣ.
2) Монета въ три копейки (шесть грошей). Продав сестрицю за таляр, а косу русу за шостак. Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак. Ум. шостачо́к.
