Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віршувальник

Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАЛЬНИК"
Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Гуцу́лка, -ки, ж. 1) Жительница гуцульщини. Желех. 2) Родъ народной пѣсни, напѣва. Желех.
Ду́бонька, -ки, ж. = дубочка.
Засвіти́ти, -ся. Cм. засвічувати, -ся.
Обвітряний, -а, -е. Обвѣянный вѣтромъ. Осмалений сонцем та обвітряний здававсь він ще похмурнійший, ніж був. МВ. ІІ. 148.
Скліщитися Cм. скліщуватися.
Скорити, -рю́, -ри́ш, гл. Покорить.
Скрипка, -ки, ж. Скрипка. Санжарівки на скрипці грали. Котл. Ум. скрипочка.
Стояк, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Вас. 165. 2) Часть звіяшок (Cм.). МУЕ. III. 14.
Хвальшувати, -шую, -єш, гл. 1) Поддѣлывать, фальсифицировать. По фальшованих ще за наших прадідів історичніх документах. К. XII. 34. 2) Лицемѣрить, неискренно что-либо дѣлать. Ти Богу присягала фальшуючи. К. ЦН. 264. Ти бачиш, як вони фальшують з нами (ляхи з українцями). К. ПС. 30.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРШУВАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.