Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане.
Вольнувати, -ную, -єш, гл. Вольничать, своевольничать. Через те чоловік так і вольнує, що Бог милосердний.
Глевко нар. Ум. отъ глевкий. Так наша піч пече глевко. Їж, Левко, хоч і глевко.
Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Крумкати, -каю, -єш, гл. = крамкати.
Молоття́, -тя́, с. Молка, молотье. Мука однії пшениці і одного молоття.
Направля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. напра́вити, -влю, -виш, гл. 1) Направлять, направить, наводить, навести. Направляли їх темними лісами. Став лучок направлять. 2) Наущать, наустить, подстрекать, подстрекнуть. 3) Починять, починить, поправлять, поправить. Допче дружечка, допче, черевички видопче, дружба ся поставить, — черевички направить. Буду тебе паче всіх невольників доглядати, старії і новії кайдани направляти, ланцюгами за поперек втроє буду тебе брати. 4) Исправлять, исправить. Жид мовить: хрест не зопсуєть, ні направить. 5) направля́ти пряжу. Навертывать нитки на навой въ ткацкомъ станкѣ.
Перинка, -ки, ж.
1) Ум. отъ перина. На тобі мою золоту перинку.
2) Личинка муравья.
Позбутися, -будуся, -дешся, гл.
1) Избавиться. Позбутись лиха.
2) Потерять. І молодощів своїх, краси своєї, всього позбулася.
Теслярувати, -ру́ю, -єш, гл. = теслювати.
