Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віршувальник

Віршувальник, -ка, м. Произносящій поздравительные стихи, віршу; декламаторъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАЛЬНИК"
Балаканка, -ки, ж. Болтовня. Желех.
Блоня, -ні, ж. Часть поля. Желех.
Ґруля́нка, -ки, ж. Стебли и листья картофеля. Вх. Лем. 408.
Ковальський, -а, -е. Кузнечный. Роздувсь, як ковальський міх. Ном. № 3377. Сопе, наче ковальський міх. Левиц. Пов. 346.
Обранка, -ки, ж. Оторочка верхней одежды снурками. Гол. Од. 75.
Округлити Cм. округляти.
Плас, -су, м. Часть келефа: загнутый конецъ его молотка. Шух. І. 274. Часть топірця́, собственно его бартки: плоская заостренная часть. Шух. І. 289.
Реченець, -нця, м. Срокъ. Св. Л. 215. Прийде реченець у осени гроші оддамо. Могил. г.
Сперечитися, -чуся, -чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався. Левиц. Пов. 234.
Цвірінь меж., выражающее крикъ воробья. Черниг., Полт. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРШУВАЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.