Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вічко

Вічко, -ка, с. = очко. Ном. № 642. Вас. 166, 186, 187. Шух. І. 256. Купи мені перстінь із зеленим вічком. Мил. 103. вічками называются также отверстія между нитками рѣдкой ткани. Шух. І. 154.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧКО"
Ґа́здочка, -ки, м. Ум. отъ ґа́зда.
Дирли́га, -ги, ж. = Ґирлиґа.
Злягання, -ня, с. Совокупленіе, сношенія половня. Харьк. у.
Непокора, -ри, ж. Непокорность.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у.
Перстник, -ка, пе́рстничок, -чка, м. Ум. отъ перстень.
Підтопити Cм. підтоплювати.
Працювання, -ня, с. Трудъ. К. ЦН. 175,
Смоловий, -а, -е. Сосновый. У тебе хата дубовая, у мене смоловая. Чуб. ШІ. 148.
Хло Сокращ. изъ хлопче. Cм. хлопець. А котрим ти конем ідеш, хло? — А котрим же їхав би? рижим. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.