Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірутно

Вірутно нар. Вѣроятно. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРУТНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРУТНО"
Безбояззя, -зя, с. Безстрашіе, отвага, безбоязненность.
Волочаний, -а, -е. Объ обуви: съ волоками. Волочані черевики (у чоловіків). Конст. у.
Заджерґота́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Заговорить на непонятномъ языкѣ (преимущественно о евреяхъ).
Карлик, -ка, м. Карликъ. Ум. карличок.
Мере́гий, -а, -е. Бурый съ темными полосами (о масти).
Морг II, -га, м. Миганіе, морганіе. на кивах та на мо́ргах розмовляти. Разговаривать мимикой.
Подоставатися, -таємо́ся, -єтеся, гл. 1) Достаться (во множествѣ). Він собі добру частку вхопив, а нам аби що подоставалося. 2) Добраться (о многихъ). Вже не скоро, один по одному, подоставалися і ми в Полтаву.
Старощіння, -ня, с. Сватовство. Нам буде старощіння, най буде весілля. Федьк.
Тітусин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ, тетѣ.
Уваруватися, -руюся, -єшся, гл. Уберечься.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРУТНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.