Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітрик

Вітрик, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРИК"
Виплодок, -дка, м. Порожденіе.
Лине́ць, -нця́, м. Ракъ во время лишиш. Мнж. 185.
Махови́й, -а́, -е́ Маховой. махові вила. Длинныя вилы для метанія сѣна на вершину стога. маховий сажень. Мѣра длины, насколько можно разставить руки въ противоположныя стороны.
Обкотити, -кочу, -тиш, гл.отару. Позаботиться о стадѣ овецъ во время ягненія. Обкотили отару, постригли; тепер щитають старих особе, а ягнята особе. О. 1862. V. Кух. 33.
Повисмалювати, -люю, -єш, гл. Выпалить, выжечь (во множествѣ).
Попасання, -ня, с. Кормъ на пастбищѣ. Пустили коней на попасання. Макс. (1849), 54.
Розвиднюватися, -нюється, гл. безл. = розвиднятися.
Стукотій, -тія, м. Безпокойный человѣкъ, надоѣдающій своимъ стукомъ, возней. Рк. Левиц.  
Усей, уся, усе, мѣст. = увесь.
Цюрком нар. Струей. Цюрком текло з них. Гн. II. 168.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТРИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.