Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віршувальниця

Віршувальниця, -ці, ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАЛЬНИЦЯ"
Балювати, -люю, -єш, гл. = балувати 1. Рудан. І. 64, 92. А ти гуляєш, а ти балюєш за чужі нечесні гроші. Левиц. І. 529. Зізвав багато царевичів і почали балювати. Чуб. II. 217.
Відтерпітися, -плюся, -пишся, гл. Натерпѣться.
Відтяти Cм. відтинати.
Здити́нитися, -нюся, -нишся, гл. = здитиніти.
Картоха, -хи, ж. = картопля. Ум. карто́шка. Не жалій хазяїна: їж картошку з лушпиною. Ном.  
Кілкий, -а́, -е́ Колючій. Зеленими споришами і кілкими будяками. Н. п.
Кіпка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Повипрівати, -ваємо, -єте, гл. Выпрѣть (о многомъ). Усе вже й повипрівало, а батька й досі нема обідати. Богодух. у.
Прибути Cм. прибувати.
Споможність, -ности, ж. = спроможність. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРШУВАЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.