Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віршувальниця

Віршувальниця, -ці, ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАЛЬНИЦЯ"
Вияснення, -ня, с. Разъясненіе, поясненіе.
Горта́нка, -ки, ж. = Горлянка 1? ЕЗ. V. 47, 57.
Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака. Левиц. І. 16.
Заколоти́ти Cм. заколочувати.
Капочка, -ки, ж. Ум. отъ капка. 1) Капелька. Капочку чогось. Немножко. Желех. 2) Родъ дѣвичьяго головнаго убора. Всі дівчата в капочках і в рутяних віночках. Грин. III. 346.
Кора, -ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ном. № 8163. Ум. кірка.
Пристани, -нів, м. 1) = пристановище. 2) Присоединеніе въ компанію.
Розславити Cм. розславляти.
Скліщитися Cм. скліщуватися.
Цить, цитьте, меж. Цыцъ! молчать, молчите! Цить, не плач, дасть мати калач. Ном. Цитьте, жиди, нехай рабин бреше. Ном. № 6909. «Та цитьте, чортові сороки!» — Юпітер грізно закричав. Котл. Ен. ТІ. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРШУВАЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.