Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віршувальниця

Віршувальниця, -ці, ж. Произносящая стихи; декламаторъ-женщина. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАЛЬНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАЛЬНИЦЯ"
Білочник, -ка, м. Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. II. 34.
Близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Вітання, -ня, с. 1) Привѣтъ, привѣтствіе. Чолом! Вітання за вітання! К. ЦН. 174. 2) Пріемъ гостей.
Ду́пний, -а, -е. Заднепроходный. Дупна кишка. Вх. Уг. 239.
Ле́но сз. = лем 2. Вх. Зн.
Наполу́мити, -млю, -миш, гл. Убѣдить, уговорить. Я зовсім не хтів його позивати, та Грицько як зачав, як зачав, та таки наполумив мене позиватись. Кіевск. у. Не хтілось їхати у Київ, але батько наполумив мене, — бач, тепер заробітки добрі під льодом. Кіевск. у.
Нічогий, -а, -е. 1) Плоховатый. Брати взяли собі лучних (коней), а дурню остався на(й)гірший, нічогий. Чуб. II. 409. 2) Сносный. Наш господарь чоловік собі нічогий.
Перемішати, -ся. Cм. перемішувати, -ся.
Присапувати, -пую, -єш, сов. в. присапа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прикрывать, прикрыть мотыгой сѣмена. Хотин. у.
Себелюб, -бу, м. Себялюбіе, эгоизмъ. Панує в їх серці себелюбу гріх. К. Дз. 135.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРШУВАЛЬНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.