Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вічистий

Вічистий, -а, -е. Вѣчный; долговѣчный. Вх. Лем. 399.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧИСТИЙ"
Аву́л, -ла, м. Аулъ. Тогді біжить (татарва) у свої авули, миттю орду скликає. К. Укр. 23.
Безвідходний, -а, -е. Безотлучный.
Бугаїв, -єва, -ве. Принадлежащій племенному быку. — ве молоко. Cм. молоко.
Дяконенкі́вна, -ни, ж. Внучка діакона.
Зімлість, -лости, ж. Обморокъ, слабость тѣлесная. Вх. Зн. 22.
Капелечка, -ки, ж. Ум. отъ капля.
Насмальцьовувати, -вую, -єш, сов. в. насмальцювати, -цюю, -єш, гл. Намазывать, намазать жиромъ, саломъ.
Обіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = облитися. Ніч настане — слізоньками обілляюсь. Чуб. V. 467.
Пороспростирати, -ра́ю, -єш, гл. То-же, что и роспросте́рти, но во множествѣ.
Сіроманський, -а, -е. Относящійся къ сіроману, горемычный. Де бережки широкії, ой там переправи сіроманськії. Грин. III. 591.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЧИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.