Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віттіль

Віттіль, віттіля, нар. = відти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТТІЛЬ"
Бутей, -тея, м. = ботей. Вівці ж мої, вівці, великий бутею, хто вас буде пасти, як я ся оженю? Гол. ІІІ. 196.
Викурити Cм. викурювати.
Відколупнути, -ну, -неш, гл. = відколупати.
Диви́зія, -зії, ж. = Диво, дивовижа. Оттака дивизія! Лебедин. у. Диви́зія та й годі. Удивительно! Осн. 1862. IX.
Колечко, -ка, с. Ум. отъ коло.
Підзивати, -ва́ю, -єш, сов. в. підізвати, -зву, -веш, гл. Подзывать, подозвать. Гетьман Серп'яга козаків до себе підзиває. Макс.
Попасішникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть пчеловодомъ.  
Сажанка, -ки, ж. Посаженное растеніе. Се тютюн сіянка, а то сажанка. Лохв. у. Цибуля сажанка і сіянка. Міусск. окр.
Свердло, -ла, с. = свердел. Чуб. VI. 405. Ум. свердельце. Мнж. 137.
Стрюковиння, -ня, с. Стебли стручковаго растенія. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.