Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віттіль

Віттіль, віттіля, нар. = відти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТТІЛЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТТІЛЬ"
Відігравати, -граю, -єш, сов. в. відіграти, -граю, -єш, гл. Играть, сыграть. Дав йому своєї скрипки одограть весілля. Грин. II. 58—59.
Нявкнути, -кну, -неш, гл. Мяукнуть.
Обсилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. обіслатися, -шлюся, -шлешся, гл. Посылать другъ другу. Обидва ж вони політикуються, подарунками обсилаються, а нишком один на одного чигають. К. ЧР. 16.
Окона, -ни, ж. Икона. Драг. 177. Коли окона впаде... з стіни, чекай мерця в хаті. Грин. І. 255.
Презвірх нар. Черезъ край. У його вже й презвірх є, а все загрібає. О. 1862. V. 84.
Скобзалка, -ки, ж. = ковзалка.
То-що. Cм. то.
Ханівка, -ки, ж. Родъ шитья на рубахѣ.
Шикувати, -ку́ю, -єш, гл. Строить въ ряды. Шикувати до бою військо. К. ЧР. 343.
Шкідливо нар. = шкідно 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТТІЛЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.