Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вір'я

Вір'я, -р'я, с. 1) соб. Жерди. 2) Изгородь изъ жердей. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР'Я"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР'Я"
Вивапити Cм. винаплювати.
Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. К. Іов. 13. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. К. (О. 1862. III. 22). 3) Cм. зважа́ти.
Зузити Cм. зужувати.
Крученик, -ка, гл. Табакъ въ свернутыхъ листьяхъ. Вх. Зн. 30.
Найня́ти, -ся. Cм. наймати, -ся.
Обсапати Cм. обсапувати.
Перепередити, -джу, -диш, гл. = випередити. І біса перепередили. Федьк. I. 18.
Писнути, -ну, -неш, гл. Писнуть. Ні писне, ні висне. Ном. Писнула дитина. Левиц. Пов. 60.
П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная. Вх. Пч. II. 28.
Субота, -ти, ж. Суббота. Субота не робота: помий та помаж та і спати ляж. посл. ум. субі́тка, субі́точка, суботонька.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІР'Я.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.