Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірнянка

Вірнянка, -ки, ж. Вѣрная жена. Ум. вірняночка. Буде бити, катувати мене вірняночку. Грин. ІІІ. 523. Твій син в війську оженився, поняв собі вірняночку. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРНЯНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРНЯНКА"
Вічок, -чка, м. Ум. отъ вік.
Добро́дієчка, -ки, ж. Ум. отъ добродійка.
Олживий, -а, -е. Лживый. К. Бай. 150.
Перескаком нар. Перескакивая отъ одного къ другому. МВ. ІІ. 114.
Підсіння, -ня, с. Крыльцо подъ навѣсомъ. Чуб. V. 65. Ідуть вони без вдовине подвір'я, вдовина дочка замітає підсіння. Чуб. V. 1078. Ум. підсіненько, підсіннячко. Красная Марусенько, не виходь раненько на нове підсіненько. Лукаш. 157.
Пробалакатися, -каюся, -єшся, гл. Проговориться, проболтаться. Він пробалакався перш сам, що отруєно того чоловіка. Верхнеднѣпр. ( Залюбовск.).
П'ятиліток, -тка, м. Пятилѣтній мальчикъ. Желех.
Роскопуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. роскопатися, -паюся, -єшся, гл. Раскапываться, раскопаться, разрываться, разрыться. Та гора роскопується, Дніпр туди йде. Рудч. Ск. I. 146.
Спозивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлечь къ суду. Г. Барв. 429. Я питав у людей поради, щоб таки його спозивати. Г. Барв. 335.
Сположити, -жу, -жиш, гл.на руки кому. Возложить на кого, поручить кому. Там були такі коні, що ними тільки гній вивозять, — так йому сположили на руки їх чистити. Чуб. II. 291.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРНЯНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.