Бойківський, -а, -е. Къ бойку относящійся, ему принадлежащій.
Година, -ни, ж. 1) Часъ. Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... В осени дня — година. Вік наш — як година. що години. Каждый часъ. Що години треба давати по ложці. Употребляется также въ значеніи: постоянно. Що день, що години питається. У Лемковъ години — стѣнные часы. 2) Время, пора. Не такий світ, не така година да тепера настала. Та збудила мене мати в обідню годину. Не за великий час — за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в'яне, як у Полі билина. по малій годині. Немного спустя. Коли по малій годині і він приходить назад, — довго і не барився. Заміж іти — не дощову юдину перестояти. Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. Щасливою годиною козак уродився. досвітня година. Предразсвѣтная пора. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. Лиха година настала. лиха година часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! Бий тебе лиха година! Въ этомъ же значеніи употребляется и чорна година. Щоб на тебе прийшла чорна година! на лихої години. На какого чорта. На лихої години тобі це здалося? при такій годині. Въ такомъ случаѣ. Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. Часто употребляется тавтологически: час — година. За час за годину милосердному Богу дуту оддав. Также: день — година. Як із день-години зчиналися великі война на Україні. остатня година. Послѣдній часъ, конецъ жизни. Тепер прийшла на нас остатня година. Впрочемъ остатня година употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. 3) Хорошая погода. Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. Также употребляется: добра година — хорошая погода, негарна година — дурная погода. на годині стало. Установилась по года. 4) година іде. Идетъ дождь. Ум. годинка, годинонька, годиночка.
Дрібню́ній, -я, -є., Ум. отъ дрібний.
Златомальо́ваний, -а, -е. Позолоченный, раскрашенный золотомъ. Хрест високий на кладовищі, трохи збоку, златомальований стоїть.
Наплести́ Cм. наплітати.
Пообіцятися, -цяюся, -єшся, гл. Дать обѣщаніе, обѣщаться.
Ритки, -ток, ж. мн. У ткачей: снарядъ, при помощи котораго приготовляютъ основу для наматыванія на навой: родъ узкой рамки длиной въ ширину навоя съ рѣдкими поперечными зубьями или перегородками, сквозь отверстія между которыми проходять нити основы. Части: зубья — зубки, (въ Констаниногр. у. кіло́чки), отверстіе между ними — комо́ра, длинныя планки рамки — листовки, концы риток-засувки или замочки.
Теєньки, теєчки — употребляется для замѣны глаголовъ, которыхъ изъ приличія или почему либо иному не хотятъ употреблять.
Утропі нар. Слѣдомъ.
Файфа, -фи, ж. Родъ снаряда для мотанія нитокъ.