Грудови́й, -а́, -е́. На возвышенномъ мѣстѣ растущій (о травѣ: Cм. Груд). Сіно грудове добре — води й не бачило.
Дебе́ло нар. Дебело, толсто, плотно.
Ду́ди, дуд, ж. мн. Обшлага на рукавахъ рубахи.
Зриштувати, -ту́ю, -єш, гл. Соорудить. От, зриштували байдаки.
Канарка, -ки, ж. Канарейка. Ум. канарочка. А в нашої канарочки сіра свита й піджачок.
Попонудити, -джу́, -диш, гл. Томиться много, тосковать. Cм. нудити. Що я попотужила, що я світом попонудила.
Пруський, -а, -е. Прусскій.
Ростікатися, -каюся, -єшся, сов. в. ростекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл.
1) Расплываться, расплыться. Переносно: исчезать, исчезнуть. Хазяйствечко було, і те ростеклося. Ростеклось добро усе, як слина по воді.
2) Расходиться, разойтись. Відійшли і ростеклись по хатах. Ростеклося товариство, хто куди. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Ростеклися, як руді миші.
Спивати, -ва́ю, -єш, сов. в. спити, зіп'ю, зіп'єш, гл. Пить, испивать, выпить, испить. Тут тобі не бувати, червоної крови не спивати. Дала дівчина козакові кохан-зілля спити. (Нехай) з кумою Хмельницькою мед-вино спиває. Спили зелене вино.
Судити, -джу́, -диш, гл.
1) Судить. Люде горді, неправедні, своїм судом судять. Бог судить не так, як люде.
2) Осуждать, пересуживать. Судять же нас люде. Чом ти до мене звечора не вийшла? Ой як же мені, серце, звечора виходити? Як угледять вороженьки, то будуть судити. Ой нехай же судять, як розуміють: прийде тая годинонька, вони й поніміють.
3) Опредѣлять, назначать. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Не судив мені Бог, кого я любила.