Вежа, -жі, ж. 1) Башня. Верх Бескида калинова там же стоїть вежа нова. 2) Тюрьма, заключеніе. Вежу одсиджує. 3) Святочная, на праздникъ Пасхи, игра: пять или шесть мужчинъ становится вмѣстѣ, берясь другъ за друга руками, у нихъ на плечахъ еще два или три, у тѣхъ еще одинъ, и такъ ходятъ. Cм. дзвіниця, оборіг.
Добря́щий, -а, -е = Добрячий. Що за добрящі колеса.
Долива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. доли́ти, доллю́, -ллє́ш, гл. Доливать, долить. Не допивай, не доливай — не будеш п'яний. А моторна господиня кухлів доливає.
Коць, -ця, м.
1) Коверъ. А коць важний з розводами, і посередині великий орел. Ну, тепер, діти, несіть жне до церкви. От ми положили його на коць та й понесли.
2) Одѣяло тканое — шерстяное, шелковое. Ліжко, заслане мняким шовковим коцем.
Невистачка, -ки, ж. Недостача. Як невистачка дров, то я йому дам хуру там, чи дві.
Парубій, -бія, парубійка, -ки, парубійко, -ка, м. = парубіка. Ви старі, а я парубій. Потім умився і убрався, як парубійка до дівчат. Був парубійко здатний, — веселий і жартовливий.
Пообкошувати, -шую, -єш, гл. Скосить вокругъ многихъ мѣстъ. Кругом їх (уліїв) пообкошує.
Типичний, -а, -е. Типическій. Обличчє.... типичне українське.
Швидкати, -каю, -єш, гл. Спѣшить.
Шушу меж., выражающее шептаніе. От кияне — шушу-шушу, радяться.
