Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітрити

Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРИТИ"
Жи́жло, -ла, с. 1) = жигало 2. 2) Палка, которой мѣшаютъ солому, когда смалять кабана.
Заворо́тень, -тня, м. 1) Колѣно, изгибъ рѣки. Павлогр. у. 2) Холощенный, оскопленный бычокъ. Мнж. 180.
Зацвірча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: застрекотать.
Коливатися, -ва́юся, -єшся, гл. Колыхаться, качаться. Ой у полі билиночка коливається. Н. п.
Лені́ти, -ні́ю, -єш, гл. = леліти. На калину вітер віє, калина леніє. Мет. 41. Леніла вода, леніла. Чуб. III. 162.
Міро́шничка, -ки, ж. Жена мельника.
Почервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться краснымъ, покраснѣть. Вона як жар почервоніє. Стор. МПр. 33.
Сковзький, -а́, -е́ Скользкій. У Марисі сковзький двір, не втримаєся ворон кінь. О. 1862. IV. 25.
Тарганів, -нова, -ве Принадлежащій, свойственный таракану. Шейк.
Холощій, -щія, м. Кастраторъ, оскопляющій животныхъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.