Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віхало

Віхало, -ла, с. = віхола. Мир. Пов. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІХАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІХАЛО"
Буряковий, -а, -е. 1) Свекловичный. Зеленіють.... поля буряковим листом. Левиц. І. 24. 2) Темно-красный. Бурякова краска. Кв.
Грубу́ля, -лі, ж. Толстуха. Мати грубуля, дочка товстуля, а син кучерявий. (Загадка: печь, огонь, дымъ). Ном., ст. 299, № 301.
Грудови́й, -а́, -е́. На возвышенномъ мѣстѣ растущій (о травѣ: Cм. Груд). Сіно грудове добре — води й не бачило. Черниг.
Облудний, -а, -е. Лицемѣрный, притворный. Який тепер світ облудний. Чуб. V. 4. Облудна мова.
Образити, -ся. Cм. ображати, -ся.
Повінь, -вені, ж. Разливъ. Шух. І. 180.
Позаламлювати, -люємо, -єте, гл. Заломить (о многихъ).
Студено нар. Холодно. Так студено у хаті. Гн. II. 17.
Сухарина, -ни, ж. = сухарь. Ой вечеряй, моя мати, сухі сухарипи. Мил. 80.
Шипарина, -ни, ж. = шипшина. Вх. Уг. 276.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІХАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.