Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віхало

Віхало, -ла, с. = віхола. Мир. Пов. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІХАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІХАЛО"
Бойко Ii, -ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. ІІ. 108.
Гаптарство, -ва, с. Искусство вышивать золотомъ, золотошвейство.
Низовець, -вця́, м. Запорожскій казакъ. К. ЧР. 137.
Обрік, -року, м. 1) Обѣтъ. Обрік даю більше цього не робити. Конст. у. Обреклись оброком нищити краї турецькі. К. МБ. III. 247. Святому Юру обрік себе оброком. 2) Овесъ съ рубленной соломой для корма лошадямъ. Горе мені козакові, нема сіна лошакові, нема сіна і оброку. Чуб. V. 654.
Обхітний, -а, -е. Охотный, склонный къ чему. — до роботи. Прилежный, трудолюбивый. Вх. Уг. 255.
Приліс, -су, м. Опушка лѣса? За лісом, за прилісом золоте теля реве. Чуб. І. 315. Cм. проліс.
Розсвінути, -не, гл. безл. Разсвѣсть, наступить разсвѣту. Так рано встала, що аж на порозі розсвінуло. Ном. № 13900.
Ставидло, -ла, с. 1) = ставище. Лубен. у. На ставидлі коні пасуться. 2) Вешнякъ (у шлюза), подъемная дверь, шлюзъ (въ прудѣ).
Точний, -а, -е. Точный.
Цяточка, -ки, ж. 1) Ум. отъ цята. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІХАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.