Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віхало

Віхало, -ла, с. = віхола. Мир. Пов. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІХАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІХАЛО"
Бокор, -ра, м. Плотъ. Угор.
Вартонька, -ки, ж. Ум. отъ варта.
Видоїти Cм. видоювати.
Клюбачитися, -чуся, -чишся, гл. 1) Извиваться. Сліпец ( = anguis fragilis, мѣдяница) клюбачится. Вх. Зн. 26. 2) Взъерошиваться. Вх. Зн. 26.
Ли́шки I, -ків, мн. Раст. Trifolium repens. ЗЮЗО. І. 170.
Насхил, на́схиль, нар. Склонясь, наклонившись, полу-лежа; наклонно. Усю ніч насхил проседіла. Міусск. окр. Насхиль стіл стоїть. Конст. у.
Пороспадлючуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Развратиться, испортиться нравственно (о многихъ).
Росторона, -ни, об. Понятливый. Такий росторопа! Рудч. Ск. ІІ. 69.
Створити, -рю́, -риш, гл. Сотворить, создать. Біг мня створив дівчиною. Гол. І. 20. Ла що-сь мя, Боже, створив на злую годину. Гол. І. 311.
Хвабро нар. Храбро. КС. 1882. ХИ. 625.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІХАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.