Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віршник

Віршник, -ка, м. Стихотворецъ. Латинський віршник. Шевч. 298.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШНИК"
Бичак, -ка, м. Ножъ съ небольшимъ черенкомъ. Угор.
Відгомін, -мону, м. Отзвукъ, отголосокъ. Запізнений відгомін гайдамацького гомону. Г. Барв. 27.
Доброді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Благодѣтельствовать.
Зашморгнути, -ся. Cм. зашморгувати, -ся.
Зваго́м нар. Медленно, нескоро. Не біжи, не йди швидко, звагом. Н. Вол. у.
Зоряти, -ря́ю, -єш, гл. Свѣтиться, сіять. Що то була за дівчина! Зайде в хату, то мов зоря зоряє. Г. Барв. 103, 237. Там квітки як в божім раю... зорями ч траві зоряють. К. Дз. 221. Ой вийду на гірку та гляну на зірку, — що зоря зоряє, а вся челядь гуляє. Грин. III. 61. Cм. зоріти.
Нагуча́ти, -чу, -чиш, гл. Накричать, выбранить. Вх. Зн. 39.
Суло, -ла, с. Деревянная рукоять желѣзныхъ вилъ. Шух. І. 169.
Теча, -чі, ж. Теченіе, течь. Теча як з лотоків.
Хрящовий, -а, -е. ? Чабаном видається на зіму одежда: сорочки, штани хрящові, штани иршані.... О. 1862. V. Кух. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРШНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.