Вапенник, -ка, м. = вапельник.
Глипіти, -плю, -пиш, гл. = глипати.
Ду́дек, -ка, м. 1) Названіе старинной польской монеты (18 коп.). 2) Плата въ давней Польшѣ арендатору отъ поселянъ при рожденіи дѣтей.
Катран, -ну, м.
1) Раст. Bunias orientalis L., a также Crambe tatarica jacq. 120.
2) Передникъ. Ум. катранець. Єдній сь купив чоботята, а другій катранець.
Ли́ста, -ти, ж. = литка.
Окупити, -ся. Cм. окупати, -ся.
Парина, -ни, ж. Паръ (поле).
Підводити, -джу, -диш, сов. в. підве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Подводить, подвести. Кобзу підвели йк дубу і поставили під гіллею. Він до огню то рило підведе, то лапу коло жару сушить. 2) Проводить, провести. Куди дорога до міста, дівчино?... — Я вас зараз підведу, ви певне здалека. 3) Поднимать, поднять, приподнять. Узяв колоду за комель, підвів проти себе як свічку. Маруся підвела очиці вгору. Вона глянула: підведіть мене, добрі люде. 4) При побѣлкѣ и окраскѣ цвѣтной глиной (стѣны, печи и пр.): проводить, провести бордюръ. Зосталося тілько жовтою глиною підвести. 5) Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожиданія. Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів. 6) — до чо́го, на що. Подстрекать, подстрекнуть. Тут і росказала все, до чого копитан мав її підвести. Бодай твоя мати в пеклі згоріла, бо що нас молоденьких на тоє підвела.
Пляц, -цу, м. 1) Площадь. 2) = плець. 3) Крестьянскій надѣлъ: поле въ 3 руки и огородъ вмѣстѣ. 4) Мѣсто для поединка. Ідуть вони на мідний пляц битися. видали собі пляц. Вызвали другъ друга на бой.
Тайстрина, -ни, ж. Старая, худая котомка.
