Австрія́к, -ка, м. Австріецъ. Ото австрияка живе. — Де ж він тут узявся? — Зайшов відкілясь. Славяносерб. у.

Вартівник, -ка, м. Сторожъ, караульный, часовой, конвойный. Він був.... економом в с. Л. і вечером пішов на тік подивитись, чи є вартівники. Драг. 58. То певне добрий пройдисвіт, що аж два вартівники з ним ідуть. Камен. у. Ум. вартівничок, вартівниченько. Суть бо в мене два вартівниченьки, будуть вартувати мої кониченьки. Pauli. Cм. вартник, вартовий, вартовик, вартовничий.

Відпродувати, -дую, -єш, сов. в. відпродати, -дам, -даси, гл. Перепродавать, перепродать.

Да́ха I, -хи, ж. Родъ короткой шубы шерстью наружу, съ капюшономъ и широкими рукавами, которые не надѣвались. Тогді став князь у волосяну даху одягаться. ЗОЮР. І. 175. Обув ноги не в ремінь, не в ремінь, а в чоботи із сап'яну, із сап'яну. Шитий черес все шовками — кругом стану. Одяг плечі не в жупан, не в жупан, надів даху, став як пан, став як пан. Вовна зверху так і має, так і має, ззаду кобень так і грає, так і грає, а рукава да широкії, широкі: задасть молод всякій дівонці роботи. ЗОЮР. І. 175.

Дід, -да, м. 1) Дѣдъ. То ж мій дід — материн батько. Васильк. у. 2) Старикъ. Стор. МПр. 77. Чуб. ІІІ. 109. Сердилась баба на діда, а дід того не знав. Ном. № 3473. Вѣжливость сельская требуетъ, чтобы всякій молодой и среднихъ лѣтъ человѣкъ называлъ ді́дом каждаго старика. Чуб. VІІ. 355. 3) Нищій. Захтів у діда випросить хліба. Ном. № 4792. 4) Чучело на огородахъ, чтобы отпугивать птицъ; то-же башта́нний дід — на бахчѣ. Сим. 200. 5) Родъ танца. Дай хліба — поскачу діда. Ном. № 12296. 6) Раст. Cirsium lanceolatum Scop. 7) Снопъ соломы или камышу, сложенный такъ, что половина вершками в одну сторону, а половина въ другую. О. 1862. V. Кух. 29, 37. МУЕ. ІІІ. 56. 8) Родъ кушанья, приготовляемаго изъ пшена и муки; то-же, что и лемішка изъ ржаной муки. О. 1862. V. Кух. 37. 9) Діди́. а) Предки, дѣды. б) Поминовеніе усопшихъ на Ѳоминой недѣлѣ. в) Тѣни по угламъ комнаты. невеселі ті коротенькі пилипівчані дні.... день похожий на вечір, а вечір на ніч. по закутках зрана до вечора стоять діди. Левиц. Пов. 42. Связанные попарно початки кукурузы, висящіе, какъ украшеніе, въ гуцульскихъ хатахъ подъ образами. Шух. I. 100. Ум. Дідо́к, дідо́чок, діду́нь, діду́ньо, діду́нечко, діду́сь, Шевч. 206, діду́сик, діду́сьо, діду́сечко. Ув. Діди́ще, дідуга́, дідуга́н. Еней заснув і бачить снище: пред ним стоїть старий дідище. Котл. Ен. V. 7.

Ми́ршавий, -а, -е. Болѣзненный, чахлый, захудалый, невзрачный, паршивый. Миршава голова. Ном. № 5313. Приїхало воно сюди на економію недавно, таке миршаве, обшарпане, мізерне. Левиц. І. 143. Коровки погані, кудлаті, бички миршаві. Левиц. І.

Посім'янин, -на, м. Членъ семьи. МВ. (О. 1862. III. 40).

П'ятнайцятий, -а, -е. . и пр = п'ятнадцятий и пр.

Роспасати, -саю, -єш, гл. Распоясать.

Сухоліття, -тя, с. Сухое, бездождное лито. Ном. № 13647.