Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віта

Віта, -ти, ж. Вѣтвь (употребл. преимущ. во мн. ч. віти). Долина глибока, а калина висока, аж на землю віти гнуться. Мет. 80. Ум. вітонька, віточка, вітка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТА"
А́встрія, -рії, ж. Австрія. Желех.
Бізьдерево, -ва, с. = бузьдерево. Вх. Пч. І. 10.
Визути, -зую, -єш, гл. Раззуть. Зараз го визує, красно му постелить. Гол. ІІІ. 409.
Де́нечко, -ка, с. Ум. отъ дно.
Перемовочка, -ки, ж. Ум. отъ перемова.
Перешевка, -ки, ж. Дратва, которою пришиваютъ передки.
Повабитися, -блюся, -бишся, гл. Соблазниться, польститься. Повабились наші на мову лукаву. К. Досв. 8.
Скреготня, -ні, ж. = скреготання. Там буде плач і скреготня зубів. Єн. Л. ХІІІ. 28.
Стримати Cм. стримувати.
Укороновувати, -вую, -єш, сов. в. укоронувати, -ную, -єш, гл. Короновать, возлагать, возложить корону. Змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. XII. 33.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.