Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірувати

Вірувати, -рую, -єш, гл. Вѣровать. Богу молиться, а чорту вірує. Ном. № 1137. Хто в Бога вірує, рятуйте! Котл. Ен. II. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРУВАТИ"
Відлучний, -а, -е. Отдѣленный, отдѣлившійся. Новомоск. у.
Дробеля́ва, -ви, ж. = дрібнота. Вх. Лем. 411.
Зольниця, -ці, ж. = зільниця. Чуб. І. 103.
Лопа́рь, -ря, м. Лопатка, которой мѣсятъ глину. Вх. Зн. 33.
Невпам'ятку, нар. Не помнится. Мені се невпам'ятку.
Обплямити, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнать, покрыть пятнами.
Обтісувати, -сую, -єш, сов. в. обтеса́ти, -шу́, -шеш, гл. Обтесывать, обтесать.
Підладжувати, -джую, -єш, сов. в. підладити, -джу, -диш, гл. Подправлять, подправить. Я ворота підлажу, горщок масла ізмажу. Н. п.
Плащок, -щка, м. Рубашка безъ рукавовъ, въ которую одѣваютъ дитя до перваго причащенія. Мил. 29. Ум. плаще́чок. Мил. 29.
Шкіра, -ри, ж. = шкура. Не стала шкіра за виправку. Ном. № 10572. Ум. шкі́рка, шкі́рочка. Рудч. Чп. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.