Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітряниця

Вітряниця, -ці, ж. Мотыль (въ машинахъ). Як шеретують, то вітряниця у топчаку гуде.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРЯНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРЯНИЦЯ"
Вечерничити, -чу, -чиш, гл. Устраивать вечерниці, бывать на нихъ. Вх. Зн. 6.
Відщепляти, -ля́ю, -єш, сов. в. відщепити, -плю, -пиш, гл. Отщеплять, отщепить, отдѣлить.
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Коржавіти, -вію, -єш, гл. Жесткимъ, твердымъ дѣлаться. Желех.
Мину́ти, -ся. Cм. минати, -ся.
Охкати, -каю, -єш, гл. = охати.
Пащикуватий, -а, -е. Неумѣренно разглагольствующій; дерзко разглагольствующій. Згадала Зосю, горду, пащикувату, хитру. Левиц. І. 515.
Родителька, -ки, ж. Родительница, мать. Не було родительки навчати. Лебед. у.
Росколупати Cм. росколуплювати.
Серік нар. Сего года. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТРЯНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.