Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віршувати

Віршувати, -шую, -єш, гл. 1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче. Шевч. 377. 2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАТИ"
Високошановний, -а, -е. = високоповажний. Послухали доброї ради високошановного народолюбця. О. 1862. IX. 125.
Вишенька, -ки, ж. Ум. отъ вишня.
В'юрок, -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.
Дужчати, -чаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться сильнѣе. 2) Выздоравливать, оправляться. Черк. у.
Подати, -ся. Cм. подавати, -ся.
Пробантний, -а, -е. Опытный. Вх. Лем. 457.
Росхавити, -влю, -виш, гл. Разставить. Руки росхавила, рота роззявила. Чуб. IV. 355.
Тутеський, -а, -е. = тутешній. Шейк. Вх. Зн. 72.
Ужеребитися, -блюся, -бишся, гл. Ожеребиться. Шух. І. 211.
Чамайдан, -ну, м. Чемоданъ. О. 1861. IV. 157. Через плечі чамайдан висить невеличкий. Св. Л. 192. Ум. чамайда́нчик. Стор. II. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.