Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віршувати

Віршувати, -шую, -єш, гл. 1) Сочинять стихи. Нехай собі у куточку і віршує й плаче. Шевч. 377. 2) Произносить поздравительные стихи, віршу; декламировать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРШУВАТИ"
Безсумлінно нар. Безсовѣстно.
Носій, -сія, м. Носильщикъ. Міусск. окр.
Осел, осла, м. Оселъ. Набув, як сокола, а тяжко збути, як осла. Ном. № 10548.
Очужіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться чужимъ.
Панча II, -чати, с. = паненя. Вх. Лем. 446.
Перелічування, -ня, с. Пересчитыванье. Левиц. І.
Розглядувати, -дую, -єш, гл. = розглядати.
Сокотуха, -хи, ж. 1) Эпитетъ курицы. 2) Трещетка, болтунья.
Спромога, -ги, ж. Возможность, средства. К. Кр. 9. Не скупість, — така спромога.
Татухна, -ни, м. ласк. отъ тато. Живи ж, мой татухна, без мене. Чуб. IV. 280.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРШУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.