Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вір'ян

Вір'ян, -на, м. Сватъ. Прийшло ж до неї аж три вір'яни: Ой ви, вір'яни, ви, голублята! не беріть мене із поля, з ниви, возьмете мене у батька з двора. О. 1861. XI. Свид. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР'ЯН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР'ЯН"
Вого́ник, -ка, м. Огонекъ. Ум. отъ вого́нь.
Жи́чка I, -ки, ж. 1) Красная шерстяная нитка, нитка гаруса. Побачивши первий цвіт на огірках, або на гарбузах, перев'язують червоною жичкою, з пояса висмикнутою. Ном. 2) Шерстяная или гарусная тесемка, ленточка. Гол. Од. 47, 54. Ум. жи́чечка.  
Корчомаха, -хи, ж. Толстая, кривая палка. Козелецк. у.
Модрина, -ни, ж. Раст. Larix decidua. Вх. Уг. 252.
На-ору́жку нар. Снаружи. Винеси ясла, постав на-оружку, бо в оборі тісно. Міусск. окр.
Паперина, -ни, ж. Листъ бумаги. Винесла хустину, як ту паперину. Чуб. V. 1207.
Тесло, -ла, с. Родъ плотничьяго топора.  
Удаток, -тку Подарокъ, даяніе. Був у лікаря: казав, щоб без нічого не приходив; їм усе треба вбитків.
Хвосток, -тка, хвосточок, -чка, м. Ум. отъ хвіст.
Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла. Шевч. 668.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІР'ЯН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.