Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вір'ян

Вір'ян, -на, м. Сватъ. Прийшло ж до неї аж три вір'яни: Ой ви, вір'яни, ви, голублята! не беріть мене із поля, з ниви, возьмете мене у батька з двора. О. 1861. XI. Свид. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР'ЯН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІР'ЯН"
Вітчим, -ма, м. Отчимъ. Лихий вітчим козаченька молодого лає. Макс. (1849). 2.
Завалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Сильно залаять (о многихъ собакахъ). Загавкають собаки, завалують на вовка.
Квадранець, -нця, м. Четверть часа. Котл.
Невмілий, -а, -е. Неумѣлый. У невмілого руки болять. Ном. № 6021.
Никони, -нів, м. мн. 1) Третій день послѣ праздниковъ. Балт. у. 2) никони ловити = никати. Що його робить? — Никони ловить. Ном. № 10345.
Обмолотитися, -чу́ся, -тишся, гл. Окончить молотьбу.
Приступки, -пок, ж. Ступеньки лѣстницы, крыльца.
Протупотіти, -почу, -тиш, гл. Пробѣжать, топая.
Репнути, -ну, -неш, гл. 1) Треснуть, растрескаться, лопнуть. (Паска) не репнула. Кв. II. 177. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкурка на їй репне. Дещо. Іде він льодом, коли лід репнув. Грин. І. 205. 2) Съ силой упасть на землю. Угор.
Стончати, -ча́ю, -єш, гл. Дѣлать тоньше. Вх. Лем. 470.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІР'ЯН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.