Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітритися

Вітритися, -рюся, -ришся, гл. ? Собаки вітрились тоді, то я і взяв од собак вила. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТРИТИСЯ"
Бортуля, -лі, ж. Глупая женщина. Вх. Лем. 394.
Вигромаджувати, -джую, -єш, сов. в. вигромадити, -джу, -диш, гл. Выгребать, выгрести. Зубиха увесь огонь вигромадила на припічок. Кв. II. 128.
Висохлий, -а, -е. . = висхлий
Досто́тно нар. Точно, точь въ точь. Черк. у.
Зажи́ти Cм. заживати.
Засластьо́нитися, -нюся, -нишся, гл. Замаслиться, засалиться.
Зашати́рити, -рю, -риш, гл. Замотать. Він у мене гроші зашатирив.
Самовладно нар. Самовластно, самодержавно. Желех.
Угнівитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = угніватися. Дуже вгнівивсь на мене. МВ. І. 30.
Цвірний, -а, -е. Тонкій и крѣпкій (о ниткѣ). Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.