Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітка

Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. Переясл. у. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити. Лебед. у. (Лобод).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТКА"
Дба́тися, дба́юся, дба́єшся, гл. Заботиться о себѣ, обращать на себя вниманіе. А п'яниця та не дбається, йде до церкви, не вмивається. Чуб. V. 591.
Заду́бти, -бну, -неш, гл. = задубіти.
Ле́кшати, -шаю, -єш, гл. = легшати. Желех.
Озірка, -ки, ж. = озерниця.
Підіплечувати, -чую, -єш, гл. Подшивать підіплечку.
Сліпицею нар. = сліпма. Лізе сліпицею. Ном. № 2759.
Тонучий, -а, -е. Утопающій. Тонучий і бритви хопиться. Ном. № 9784.
Укарамшити, -шу, -ши́ш, гл. Стащить. Де це ти, чоловіче, взяв? — Мовчи, жінко! це я укарамшив у пана, як ходив до кімнат. Харьк. у. Слов. Д. Эварн.
Чирякуватий, -а, -е. Покрытый чирьями.
Штундовий, -а, -е. 1) Относящійся къ штундѣ. Желех. 2) = штундарь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.