Доме́ць, -мця́, м. Дворецъ. Я чув, що у Київі домець царський строїться.
Запідпідьо́мкати, -ка́ю, -єш, гл. О перепелѣ: закричать. Закигикала над ним чайка запідпідьомкала перепілочка.
Кудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошивать. Магирку зцуплю, волосся кудлаю.
Кукібник, -ка, м. Рачительный, заботливый человѣкъ. Ум. кунібничок.
Попроганяти, -ня́ю, -єш, гл. = попрогонити. Роботників, вражих синів, зовсім попроганяли.
Промрячити, -чи́ть, гл. безл. Проморосить извѣстное время. Таки ж два дні вже промрячило, а тепер би й сонечку пора визирнути, а, то й покоси погниють.
Публіка, -ки, ж.
1) Стыдъ, позоръ. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка.
2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти.
3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ.
Роздоріжжя, -жя, с. Перекрестокъ, распутье. Знайшли осля знадвору на роздоріжжю. Іде на роздорожжя, де три дороги сходяться.
Тахлювати, -хлю́ю, -єш, гл. Тасовать (карты).
Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл.
