Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітка

Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. Переясл. у. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити. Лебед. у. (Лобод).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТКА"
Бусі. Дѣтск.: падать, упасть, упадешь О. 1861. VIII. 8.
Здира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = здератися.
Кавза, -зи, ж. 1) Порицаніе, брань. Желех. 2) Ссора. Желех.
Підтравний, -а, -е. О косѣ: хорошо насаженная, по рукѣ. Мнж. 189.
Повідбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать (во множествѣ). Хотя ж ви од нас ключі повідбірали. АД. II. 111.
Понадбірати, -ра́ю, -єш, гл. Отобрать часть (во множествѣ). Понадбірай картоплі з мішків, а то такі повні, що й не зав'яжеш. Харьк. у.
Поперекручувати, -чую, -єш, гл. Тоже, что и перекрутити, но во множествѣ. Коли треба було скарати автора за те, що він поперекручував історію так, як її й досі перекручують, то скарати хиба реготом. К. ХП. 34.
Похочуватися, -чується, гл. Хотѣться. Вже пора полуднувати, бо таки трошки й похочується. Радом. у.
Сутихти, -хну, -неш, гл. = стихти. Як трохи су тихне, то й засну.
Фарбування, -ня, с. Окрашиваніе, крашеніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.