Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вітка

Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Ном. № 12398. Хороша, як вітка. Ном. № 8425. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. К. Бай. 9. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. Переясл. у. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити. Лебед. у. (Лобод).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІТКА"
Близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Гру́здь, -дя́, м. Грибъ: груздь, Agaricus piperatus. Чуб. V. 1183.
Костиронько, -ка, м. Ум. отъ кости́рь.
Лозиня́к, -ка, м. пт. 1) Пѣночка обыкновенная. Вх. Уг. 250. 2) Порода соловья. Lusciola philomela. Вх. Лем. 432. Ум. лозинячо́к.
Мару́дно нар. Копотливо, медленно, мѣшкотно.
Обхвіруватися, -руюся, -єшся, гл. Обходиться. У нас дуже мам хліба, не знаємо як їм обхвіруватися. Борз. у.
Омпно нар. Досадно. Мені омпно. Вх. ЗН. 43.
Повисватувати, -тую, -єш, гл. Посватать (многихъ). За ці м'ясниці мабуть усіх дівчат у нас повисватують. Черниг. у.
Шибениця, -ці, ж. Висѣлица. Злодія на шибеницю ведуть, а він ще каже, що не винен. Ном. № 2671.
Шуплаття, -тя, с. = суплаття. Продала яку мала шустелину, шуплаття лишне. Г. Барв. 371. Шуплаття позбірай, от буде дощ. — Оддала дочку заміж та дала скриню й корову і надавала усякого шуплаття. Рк. Левиц.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.