Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірутний

Вірутний, -а, -е. Дѣйствительный, подлинный, настоящій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРУТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРУТНИЙ"
Буждеревен, (ну?), м. Раст. Tamarix germanica. Лв. 102.
Звоно́чок, -чка, м. 1) Ум. отъ звонок. 2) мн. Раст. Campanula sibirica. Лв. 97.
Північний, -а, -е. 1) Полуночный. Північна доба. Левиц. І. 97. 2) Сѣверный. Брацл. у. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90. північне сяйво. Сѣверное сіяніе. Левиц. І.
Підгорочка, -ки, ж. Небольшая возвышенность у подошвы горы. Видно гору, видно підгорочку. Чуб. IV. 533.
Підліток 2, -шка, м. Однолѣтній ростокъ посаженнаго орѣховаго зерна. Желех.
Почеплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Прицѣпиться, привѣситься (во множествѣ).
Почесати, -шу́, -шеш, гл. 1) Расчесать, причесать (многихъ). Усі дівки та молодії почесані йдуть. Грин. III. 274. 2) Почесать нѣкоторое время (волосы). 3) Побѣжать, быстро пойти. Повернула круто наліво, почесала яриною. Мир. ХРВ. 7.
Проголосити, -шу́, -сиш, гл. Проплакать. Проголосила ввесь день.
Стрікнути, -кну, -неш, гл. Ужалить. Коли чую, а воно мене неначе шо стріпнуло.... Аж то гадюка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Хвойдина, -ни, ж. Прутъ, хворостина. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРУТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.