Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вірутний

Вірутний, -а, -е. Дѣйствительный, подлинный, настоящій.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРУТНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІРУТНИЙ"
Вдівочка, -ки, ж. = удівочка.
Глибше нар. Сравн. степ. отъ глибоко. Ум. глибшенько. Все глибшенько пірнає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109).
Грозе́нце, -ця, с. Ум. отъ грозно.
Мря́чно нар. Туманно, дождливо.
Набазарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Вдоволь поторговать или побыть на базарѣ. Ну що, набазарувалися? (Спрашиваютъ возвращающихся съ базара). Сосницк. у.
Обливати, -ва́ю, -єш, сов. в. облити, обіллю, -ллєш, гл. Обливать, облить. Як згадаю миленького, обливають сльози. Чуб. V. 327.
Обцірклювати, -люю, -єш, гл. Обвести кругъ.
Оскребки, -бок, ж. Выскребки. Із тіста булки покачали, а оскребки дітям віддали.
Фурконіти, -ню, -ниш, гл. = фурчати. Шух. І. 23.
Щедрина, -ні, ж. 1) Щедрость. 2) об. Щедрый человѣкъ. Він — щедриня: поділиться з кожним, поможе. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІРУТНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.