Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вічовий

Вічовий, -а, -е. Вѣчевой; общественный. Вічовий, коповий, громадський суд. К. ПС. 24.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 243.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІЧОВИЙ"
Згорджа́ти, -джа́ю, -єш, сов. в. зго́рдити, -джу, -диш, гл. Пренебрегать, пренебречь. Не раз єси, не два добрими людьми згордила. Гол. IV. 275.
Кий II, мѣст. сокращенное изъ який въ выраж. кий біс! Гліб. кий чорт! Мнж. 61.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Панонько, -ка, м. Ум. отъ пан.
Попідпрягати, -га́ю, -єш, гл. Припрячь (во множествѣ).
Посмалити, -лю́, -лиш, гл. Опалить, обжечь. Дев'ятнадцять самих баранячих голів до захолоду сама посмалила. Г. Барв. 425. Та одна діброва не горіла, соловейкові крильця посмалила. Чуб. V. 1057.
Стусень, -сня, м. Пинокъ, толчекъ. Дав стусня, аж перекинувсь. Черк. у.
Ух! меж. Ухъ, ахъ! Ух, — каже, — як там холодно. Ном. № 642.
Цура, -ри, ж. Палочка. Чаще употребляется въ различныхъ значеніяхъ Ум. цурка (Cм.). Ні цури, ні пилинки. Ном. № 1924. до цури побив, перевів. До остатка побилъ, истребилъ.... Мнж. 166.
Шарафан, -ну м., шарафанка, -ки, ж. Юбка изъ выбойки. Гол. Од. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІЧОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.