Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

віха

Віха, -хи, ж. 1) Вѣха. Бояре збіраються коло віхи або прапора, аби перезва не зняла віхи без викупу. МУЕ. ІІІ. 165. І веху в'ють. Колесо надінуть, квітками вберуть, любистком, чорнобривцями і поставлять на майдані, де улиця дівчача. Г. Барв. 64. 2) Раст. Cicuta virosa L. ЗЮЗО. І. 116. 3) Комета. Є ще зорі, що звуться кометами або мітлами, або віхами. Ком. І. 50.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІХА"
Безпутний, -а, -е.
Бестіянський, -а, -е. Собачій, скотскій. Ах він бестіянський син. КС. 1883. ѴІІ. 501.
Бісяка, -ки, м. Ув. отъ біс.
Важність, -ности, ж. 1) Вѣскость. 2) Важность. Желех.
Жалібни́й, -а́, -е́. 1) Жалобный, грустный, тоскливый. Вдова теє забачала, жалібнії слова промовляла. Макс. (1849), 87. Заспівали вони тіх жалібних пісень, що молода прощається з чорною косою, дівочою красою, з батьком та матіррю. Левиц. І. 21. 2) Минорный (въ музыкѣ). КС. 1892. III. 384. Ум. жалібне́нький, жалібне́сенький. Ой ти, соловей, ти, манесенький... а на голосочок жалібнесенький. Чуб. V. 759.
Покривити, -влю́, -виш, гл. Искривить.
Поперегризати, -за́ю, -єш, гл. Перегрызть (во множествѣ).
Пугачевий, -а, -е. Относящійся къ филину.
Уклеїти, -ся. Cм. уклеювати, -ся.
Шубовснути, -сну, -неш, гл. Упасть въ воду. Так все мені здається, що от-от шубовсну з крутої гори в Дунай. Левиц. Пов. 219.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.