Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клевцур

Клевцур, -ра, м. Неуклюжій и неповоротливый человѣкъ большаго роста. Чуб. VII. 575.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЦУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЦУР"
Галичина, -ни, ж. Галиція.
Капелька, -ки, ж. 1) Уменьш. отъ капля. Ні кришечки, ні капельки. Ном. Бігла через гребельку, та вхватила водички капельку, — тілько й пила. Рудч. Ск. Капельку там було сиру. 2) мн. капельки. Въ раскрашиваньѣ глиняной посуды: рисунокъ, состоящій изъ точекъ, расположенныхъ группами по нѣсколько вмѣстѣ. Вас. 184.
Падонько, -ка, м. Судьба (несчастная). Желех.
Паникадило, -ла, с. Паникадило, подвѣсная церковная люстра.
Підточини, -чин, ж. мн. Самое мелкое зерно, просѣявшееся сквозь решето.
Погріб 2, -ре́бу, м. Погребеніе.
Поспадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и спасти, но во множествѣ. Ото поспадали всі дванадцять замків. Драг. 83.
Пошнипати, -паю, -єш, гл. Обнюхать. Шух. І. 79.  
Статочний, -а, -е. = статечний.
Тітусин, -на, -не. Принадлежащій тетушкѣ, тетѣ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕВЦУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.