Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клевцур

Клевцур, -ра, м. Неуклюжій и неповоротливый человѣкъ большаго роста. Чуб. VII. 575.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЦУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЦУР"
Ґрунтови́й, -а́, -е́. 1) Почвенный. 2) Землевладѣльческій.
Золовато нар. Пасмурно, холодно и вѣтряно. Загонь вівці, бо на дворі золовато. Острож. у.
Калека, -ки, ж. Налимъ. Желех.
Лабзючка, -ки, ж. Женщина-попрошайка.
Лу́скавка, -ки, ж. 1) Коса (орудіе), толщина которой не вездѣ одинакова, почему она легко ломается. Желех. 2) Конецъ кнута, придѣлываемый для хлопанья. Желех.
Наві́сити Cм. навішувати.
Надсми́кувати, -кую, -єш, сов. в. надсми́кати, -каю, -єш, гл. Надергивать, надергать немного. Надсмикали з скирти сіна чимало.
Підніжка, -ки, ж. 1) Подножка, педаль въ ткацкомъ станкѣ. Вас. 165. МУЕ. III. 16. 2) мн. Въ огорожѣ: камни, подложенные подъ нижнее бревно, чтобы оно не гнило, лежа на землѣ. Шух. І. 74.
Понагляти, -ля́ю, -єш, гл. Торопить. Гол. III. 503.
Попенько, -ка, м. Ум. отъ піп. О. 1862. IV. 29.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕВЦУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.