Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клевцур

Клевцур, -ра, м. Неуклюжій и неповоротливый человѣкъ большаго роста. Чуб. VII. 575.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЦУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕВЦУР"
Ваговий, -а, -е. 1) Продающійся на вѣсъ. Одібрав він миску слив вагових. Мкр. II. 31. Сталась йому причина — вагова сіль прибила. Рудч. Чп. 169. Сіно вагове. 2) Вѣсовой. 3) ваговий дрюк, дрючок. Шесть для поднятія воза при подмазкѣ колесъ. Чуб. VII. 404.
Виникнути Cм. виникати.
Допра́вди нар. Дѣйствительно. Я таки доправди дуже втомилась. Чуб.
Єдина́к, -ка́, м. 1) Единственный сынъ, то-же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. Гол. І. 305. 2) Старый дикій кабанъ, живущій въ одиночествѣ. Вх. Пч. ІІ. 7. Cм. одинець 3. Ум. єдиначо́к.
Жми́кати, -каю, -єш, гл. = жмакати 2. Жмикати сорочку. Вх. Уг. 238.
Заві́шати, -ся. Cм. завішувати, -ся.
Зблякува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Поблекнуть. Біле личко не зблякує, а ні чорні брови. Гол. І. 314.
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). Желех. 2) Хлопать. Лупкати бичем. Вх. Лем. 433.
Солодкомовство, -ва Сладкорѣчивость, краснорѣчивость. О. 1862. IX. 124.
Стріляний, -а, -е. Прострѣленный. Що маю на собі девять ран рубаних, широких, а чотирі стріляних глибоких. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕВЦУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.