Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клекотіти

Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл. 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. 2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТІТИ"
Бугор, -гра, м. Бугоръ. Тепер там порівняно, а перш бугри були. Драг. 85. Ум. бугорок. Мир. Пов. II. 45.
Гру́н, -на, м. Холмъ, возвышенное мѣсто, горка. Угор. Ум. Груно́к. На грунку стояла. Гол. ІІ. 560.
Дозира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = Доглядатися. Г. Барв. 523. Набере та й несе: хто там хиба дозирається. Лебедин. у. Ти до моєї пелени не дозирайся. Черниг. г.
Зага́йко, -ка, м. Медлитель. Загайки, дружбоньки, загайки, загаялися в коморі. Грин. III. 439.
На́голос, -су, м. Удареніе. Желех. Наголос положити. Поставить удареніе.
Пересмуга, -ги, ж. Поперечная полоса. Мнж. 188.
Тарахкотанина, -ни, ж. Усиленная стукотня. Шейк.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Хурманка, -ки, ж. 1) Подвода. Чуб. V. 986. 2) Извозъ. Хурманкою заробляє.
Цісарський, -а, -е. 1) Австрійскій. 2) Императорскій. Цісарський стрілець. Федьк. І. 39.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.