Випрягатися, -гаюся, -єшся, сов. в. випрягтися, -жуся, -жешся, гл. Выпрягаться, выпречься, распрягаться, распречься, отпрягаться, отпречься. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, — не випряжеться.
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати.
Загаласува́ти, су́ю, -єш, гл. Закричать, завопить.
Зді́бний, -а, -е. Пригодный, годный; способный. Здібний, як віл до корита. На тобі сукні дуже прибірні, а до роботи не здібні.
Кив! I меж. Выражаетъ киваніе. Вона йому кив оддалеки головою. Кив-морг на його!
Лигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. 1) Cм. лягати 2. 2) Ударить, хватить. Ларченка як хто по потилиці лигнув.
Найменува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Наименоваться, назваться.
Натоптуваний, -а, -е. 1) Плотно набитый.
2) Плотный, крѣпкій; о человѣкѣ: толстый, плотный. Малий дуб, та натоптуваний. Товста натоптувана жінка.
Пошкалубати, -ба́ю, -єш, гл. = поколупати.
Розмахуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. розмахатися, -хаюся, -єшся, гл. Размахиваться, размахаться. Не довго я пожила з ним на волі: і крилам не дали розмахатись. Мати лає, батько лає, дуже й розмахався; ой дав Бог, якось хутко нагай увірвався.
