Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

клекотіти

Клекотіти, -кочу, -ти́ш, гл. 1) Клокотать, бурлить, шумѣть. Смола там в пеклі клекотіла. Котл. Ен. III. 74. Перед їми море миле гомонить і клекотить. Шевч. 62. Оце дудлить, аж у горлі клекотить. Ном. № 14127. 2) Квакать шумно (о лягушкѣ). Жаби клекотять. Чуб. І. 65.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КЛЕКОТІТИ"
Бойський, -а, -е. = бойківський. Желех.
Вирачкувати, -кую, -єш, гл. Излазить на четверенькахъ. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую. Сим. 236.
Де́белень, -ня, м. Крѣпкаго сложенія здоровякъ.
Дубрі́вка, -ки, ж. Ум. отъ дуброва.
Єдинома́терній, -я, -є. Единоутробный. Вони прийшли з Веніамином, його єдиноматернім братом. Оп. 77.
Капарство, -ва, с. 1) Жалкая жизнь. 2) Плохая работа. Желех.
Колування, -ня, с. Объѣздъ кругомъ, вмѣсто прямой дороги.
Підкрівний, -а, -е. Находящійся подъ самой кровлей. Шух. І. 91.
Попереговорювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и переговорити, но во множествѣ.
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками. Шух. І. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КЛЕКОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.