Бухнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухати. 1) Ударить. 2) Упасть, свалиться. Він бухнув додолу. 3) Выстрѣлить. Бухнула рушниця. 4) Вспыхнуть. То бухне, то згасне.
Валов'Яний, -а, -е. Сдѣланный изъ валу 2. Валов'яний клубок.
Відкладання, -ня, с. Откладываніе.
Відюга, -ги, відюха, -хи, ж. Ув. отъ відьма.
Заки́шкати, -каю, -єш, гл. Закричать: киш!
Моцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. 1) Стараться, силиться, крѣпиться. 2) — з ним. Бороться, мѣряться силами съ кѣмъ.
Повагом нар. Медленно, не спѣша, протяжно. Не хапайсь пісні співать — повагом! Стали по душі дзвонити во всі дзвони та повагом, та жалібно. А ніч іде, іде собі повагом.
Полигач, -ча, м. Соучастникъ. Полигач Бруховецького, Вуяхевич.
Простіненько нар. = простісінько. А я простіненько за ним побіг.
Страховитий, -а, -е. Наводящій страхъ.
